Я зробив величезну помилку, коли дав надокучливому родичу номер сусідки, яка продавала свій будинок

Мені в спадок від бабусі перейшла дача, а точніше цілий будинок, в селі, що є, по-факту, передмістям нашого міста.

Ми кожних вихідних з дружиною та дітьми їздимо відпочивати. За останні роки ми гарно переробили старий бабусин будинок на комфортабельну дачу та навіть облаштували на ділянці басейн. 

Але якщо діти приїжджають погуляти, погратись з однолітками та літом поплескатись в басейні, то ми з дружиною відпочиваємо душею на грядках та в саду.

Стільки смакоти посадили: і огірки, і помідори, і капуста, і різноманітні коренеплоди. А в саду очі розбігаються від різноманіття ягід та плодів на деревах. Словом з користю проводимо час.

Якось ми вирішили взяти на дачу з собою брата моєї дружини, який ну дуже напрошувався на шашлики до нас. Ми вирішили, що нічого страшного не буде, якщо один раз таки візьмемо його, хоча не хотіли ніяких гостей на дачі.

Антонюк дуже все сподобалось в нас на дачі. Ми з його сім’єю поїли смачного шашлики, свіжих ягід та фруктів, плавали в басейні та просто чудово проводили час. Дітлахи, тим часом, до дев’ятої вечора так вибігались, що попадали спати, як тільки зайшли до своїх кімнат.

І настільки Антонюк сподобалась наша дача, що він захотів також собі придбати в цьому ж селі будинок. Я, не подумавши, дав йому номер сусідки, яка якраз продає хату.

Але коли я почув, що Антон хоче разом їздити на дачу(явно на нашій машині, адже в нього свого автомобіля немає), кожного дня в гості приходити і “урожаєм ділитись” так ще й паркан між будинками захотів знести, щоб більше території було, то одразу пошкодував про те, що дав так просто йому номер сусідки.

Через тиждень з гаком я збрехав Антонюк, що сусідка вже продала хату. Він засмутився. Дуже засмутився та відмовився вже від цієї затії. А дружина мені докоряла, що я збрехав. Хоча коли я їй ще раз перерахував, що хотів робити її брат, вона передумала мене сварити.

Згодом дачу купили молоді люди. Дуже приємні та не нав’язливі, як Антон. Ми з ними дуже рідко бачились, та потоваришувати таки встигли.

Антон, все ж, дізнався про мою брехню. Тепер ображається. А я не шкодую про скоєне. Тепер в мене є точно спокійні вихідні без надокучливого родича.

КІНЕЦЬ.