За порадою Галини Стас вирішив пробратися в кущі, щоб нібито застати дружину з kоханцем. Але такого обігу подій він точно не очікував.

— Галю, тобі вже сорок п’ять років. Якщо ти досі не зустріла свого принца досі, то хоча б народи для себе! — Інно, ну від кого мені народ жувати. Навколо або ні до чого непридатні мужики, або одружені. Лукавила Галя, вона вже давно поклала око на чоловіка Інни, кілька разів навіть намагалася спокусити, але отримавши відсіч, перетворювала все на жа рт.

Інна зі Стасом одружені вже двадцять сім років. У свої сорок вісім років Інна виглядає на тридцять. Сини виросли, самі вже одружені. Живуть у kоханні та злагоді. А ось у Інни зі Стасом все частіше стали відбуватися сварки. Стас, що вічно пропадає на роботі, зайнятий своїм бізнесом, став ревнувати дружину.

І не малу роль у спалахах цих сцен ревнощів грала Галина. Розуміючи, що Стас вірний дружині, спробувала відбити чоловіка у найкращої подруги, очорнивши її. Раз у раз нашіптувала чоловікові про дружину. Нічого конкретного, залишивши місце для фантазії ревнивого чоловіка.

Та й фантазія Стаса робила свою чорну справу. Після кожного сkандалу, влаштованого Стасом, Інна йшла розвіювати тугу та образу в сусідній парк. І до цього способу зняти ст рес Галина вигадала причину. — Як ти думаєш, чому після кожної сварkи твоя дружина йде в один і той же парк? — спитала вона якось у Стаса. — Може вона там і знаходить втіху, спілкуючись із іншим?

Інна, після сварки, пішла прогулятися парком. Ішла сумна, як раптом почула шарудіння в кущах. Придивилась, прислухалася. Шурхіт, але нікого не видно. Залізла у кущі. І знайшла там кошеня, сіренького, з чорними вухами. — Ах ти ж мій красень, — ласкаво промовила вона, піднімаючи кошеня на руки.

— Так ось ти де з kоханцем зустрічаєшся! — репетував Стас, влітаючи в кущі. Але побачивши кошеня в руках дружини, завмер. — Ти простежив за мною, щоб знову образити? Стас, щасливий від того, що його підозри виявилися безпідставними, підхопив дружину на руки і закрутив по галявині.

— Вибач! Вибач мені, кохана! Сам не знаю, що на мене найшло! Хоча ні, знаю, але про це розповім удома. Пішли, віднесемо дитину додому. Нехай живе з нами, коли нас помирив раз і назавжди. Вдома Стас розповів дружині про підступи Галини. Обговорили її дії, її слова, і дійшли висновку — прогнати цю змію подалі від сім’ї.