У будь-якому випадку батькам не варто втручатись у побутові справи молодого подружжя. Але трапляються різні випадки. Часто можна почути, як більш досвідчені господині свекрухи висміюють чи критикують своїх невісток за те, що ті не вміють готувати їсти чи не слідкують за порядком в домі.

Але моя історія цілком протилежна. Я потрапила додому до справжньої нечупари. Мабуть, в хліві чистіше, ніж у її господі. Немає порядку ніде, ні у хаті, ні на подвір’ї. Тільки й дивись, щоб нікуди не вступити.

Цій жінці абсолютно байдуже до того, що в її холодильнику скоро гриби поростуть. Так само безвідповідально вона ставиться до свого здоров’я. Харчується чим попало.

Не вагаючись, може з’їсти продукт із вичерпаним терміном придатності, а потім місяць пролежати в інфекційному відділенні з отруєнням. Речі розкидані по підлозі. Брудні шкарпетки можуть лежати навіть на кухонному столі. Якщо зазирнути далі, й поритись у тумбочках, то можна взагалі якусь болячку підчепити.

Коли я тільки вийшла заміж і ми почали до неї приїздити на вихідні, то перший рік намагалась якось вплинути на ситуацію, прищепити свекрусі любов до елементарних правил гігієни та порядку в домі. Чоловік мене у цьому підтримував.

Але Валентина Іванівна завжди знаходила якісь відмовки: то їй голова болить, то тиск високий чи просто сил нема. Інколи взагалі за серце хапалась. Я ще тоді не знала, що це все вистава одного актора, точніше “актриси”.

Шкодуючи немічну, виконувала всі побутові обов’язки самостійно. Сказати по правді, це було безпечніше для мого здоров’я, ніж, наприклад, їсти з тарілки, яку помила свекруха. Я цілий тиждень працювала. Але кожної п’ятниці, після роботи, їхала ввечері до супермаркету, закупляла мийні засоби та свіжі продукти. Зранку ми були вже у неї. Я одразу приступала до прибирання та приготування їжі.

Пирогів, чи борщу від господині цього дому не діждешся. Але, як би вона щось і готувала, то з такою антисанітарією на кухні, того б усе одно ніхто не їв. У всіх цих клопотах минали наші вихідні. В неділю ввечері ми повертались у свою квартиру, замовляли якісь страви через доставку, а наступного дня починався новий робочий тиждень.

Та якось, моє втручання у побутові справи свекрухи, їй набридло. Вона влаштувала скандал, обізвала мене останніми словами й виставила за двері.

Спочатку я дуже образилась. Я стільки часу й сил витратила марно. Вірила, що можу щось змінити на краще, а вона мені так віддячила. Але чоловік мене заспокоїв і пояснив, що це не через мене. Вона завжди такою була. І все його дитинство минуло ось в такому свинарнику, з матір’ю, яка не дбала ні про себе, ні про дім, ні про власну дитину.

Саме тому, з раннього віку він вже вмів самостійно приготувати собі їжу, чи попрати речі. Мені було дуже прикро, що йому довелось через таке пройти. Ця жінка, буквально, вкрала у нього дитинство. Я не розумію, як так можна. І, мабуть, ніколи не зрозумію…

КІНЕЦЬ.