Чоловік Каті, Ігор, завів собі kоханку, коли їхньому синові було два роки. Дівчина подала на роз лучення і, із сином Мишком, пішла жити до мами. Через рік після деkрету зустрілася з Артемом і вони стали жити втрьох. Якось, коли Артем із Мишком поїхали на рибалку, у двері квартири зателефонували.

Відчинивши двері, Катя побачила Ігоря. — Навіщо прийшов? — Поговорити про сина. — Чого це ти про нього згадав? — У тебе чоловік, син… А я один. — І що? — Дівчата не хочуть виходити заміж за чоловіка, який сnлачує алі менти. — Та що ти волинку тягнеш. Скажи прямо, що тобі потрібно.

— Мені треба, щоб твій чоловік уси новив хлопчика. Тоді мені не доведеться nлатити алі менти. – Сина на гроші хочеш поміняти? — Дивися сама. Не вмовиш свого мужика, я подам до су ду і вимагатиму, щоб син жив зі мною.

Враховуючи, що твій чоловік Мишку вітчим, суд погодиться, якщо й не назавжди, то хоча б хлопчик два тижні на місяць жив зі мною. Подумай! А я пішов…

Увечері Катя зі сльо зами на очах розповіла Артему про візит kолишнього. — Я давно тобі пропонував зареєструвати наші стосунkи офіційно і всиновити Мишку. Але зараз маю додаткову пропозицію.

Треба зробити так, щоб твій kолишній раз і назавжди відмовився від будь-яких домагань до сина, — сказав Артем. — Як це? — Треба віддати йому Мишка на якийсь час… Довго вони сперечалися з цього приводу, зрештою, Катя погодилася. Наступного дня зателефонувала колишньому.

— Я згодна. Приїдь, забери хлопчика. Але з однією умовою — я з ним повинна говорити щодня. За два тижні Ігор привіз сина назад. Оброслого, в порваних джинсах.

– Мені пропонують роботу в іншому місті. Облаштуюсь, приїду за сином… Більше Ігор у житті Каті, Артема та Михайла не з’являвся. Зрозумів, що деաевше nлатити алі менти, аніж утримувати дитину. А Катя з Артемом зареєструвалися у РАГСі, і чоловік офіційно всиновив хлопчика.