Сергій Анатолійович жив у селі все своє життя. Працював трактористом. У цей день у нього порвалися вже четверті штани. Він розгнівався і повернувся додому.

— Як добре, що ти так рано повернувся, а я тобі оладок приготувала. -Це твої оладки, дивися на мої штани. Це четверті штани цього тижня. Подивися на нас.

Ми вже зовсім погладшали. Зовсім не стежимо за собою. Давай зав’язувати з оладками та пирогами. – Які неякісні речі зараз почали шити. — До чого тут якість? Ми весь час наїдаємось, от і результат.

— Ну гаразд, тоді віднеси ці оладки друзям на роботу. Друзі вnлітали оладки та розхвалювали дружину Сергія. Іван навіть сказав, що сам хотів покликати Женю заміж, але вона вийшла за Сергія.

— Ось моя дружина готує тільки супи та салати, я весь час голодний ходжу, а твоя така гарна господиня. Як тобі з нею пощастило. — Та погладшали ми з нею вже. Не можу я більше ці пироги та оладки їсти. Тим часом дружина Сергія пішла до сусідки, щоб дізнатися рецепти салатів та супів, щоб сісти на дієту.

— Я тобі обов’язково віддячу, якщо це доnоможе нам скинути вагу, — сказала вона сусідці і вирушила додому. Увечері вона приготувала вечерю, нагодувала чоловіка, а він усю ніч не міг заснути. У нього бурчало в шлунку. На роботі йому навіть соромно стало, коли шлунок знову почав видавати звуки.

Так він протримався тиждень. Але дружині говорити, що він залишається голодним і не може заснути, поки не хотів. Але в черговий день, вже втомившись від цього і мріючи про пиріжки з м’ясом, він повернувся додому і почав із дружиною розмову. – Знаєш, що я подумав?

Ми й так із тобою гарні. Що ми так мучимося? Навіщо нам дієта? Може, пиріжків нам приготуєш. Втомився я від цих супів та салатиків. – Я як у воду дивилася. Я теж від цього втомилася і наготувала пиріжків із м’ясом. — Давай, Женю, неси. Хорошої людини має бути багато.