— Мамо, тату, наступної суботи намічено знайомство з батьками Антона. У мене в квартирі, – радісно сказала донька-студентка Марія батькам. Вони з Антоном, студенти-юристи випускного курсу університету вже рік, як були разом.

Марія з батьками коханого була знайома, а ось Антон із її батьками ні. Ось молоді й вирішили познайомитись усі разом. — Тільки, тату, — соромлячись сказала дочка, — Я тебе дуже прошу, контролюй свою промову.

— В сенсі? – здивувався Іван Володимирович. — Ну ти завжди говориш про ліс, гриби, город. А батьки Антона люди міські, інтелігентні їм це не цікаво . А батько Антона взагалі бізнесмен. Я бою ся. — Дожили, дочка вчитиме мене, як і що казати, — бурчав батько. У суботу мама Марії, Ольга Захарівна, за допомогою доньки накрила стіл та чекали на гостей. Анатолій Вікторович почував себе незатишно.

Марія видивлялася у вікно машину Антона. – Приїхали! За кілька хвилин пролунала трель дверного дзвінка. — Проходьте, гості дорогі, — сказала Ольга Захарівна… Хвилин за десять, коли всі сиділи за столом, перезнайомилися і обмінялися черговими фразами, Анатолій Вікторович запропонував перший тост.

— За знайомство! Випили, закусили. Анатолій Вікторович спробував мариновані гриби і сказав: — Чудові у вас грибочки, Світлано Семенівно! – А це не я. Це Іване Володимировичу! Він і збирає, і чисти, і маринує. — Та ви що? — Так Так. Він у мене затятий грибник. — Так за це треба випити…

Через півгодини обидва батьки жваво обговорювали процес збирання грибів та ягід, потім з’ясувалося, що Анатолій Вікторович господар транспортного підприємства, що надає вантажоперевезення. А оскільки Іван Володимирович сам був водієм вантажівки, то й на цю тему вони знайшли спільні розмови…

Тим часом, жінки знайшли свої спільні інтереси. Ольга Захарівна поставила на стіл ягідний пиріг за рецептом своєї матері, а Світлана Семенівна захопилася смаком, який нагадав їй дитинство. Розходилися найкращими друзями. — Анатолій Вікторович. Чекаю на вас влітку в гості. Я знаю такі грибні місця.

– А чому влітку. Дітям до літа чекати? — Так я про гриби та ягоди. А сватання в будь-який час, як діти вирішать! — Ну от, дурненька, а ти панікувала! — Пробач тату, я просто дуже хвилювалася… – Хороші у нашої Марії батьки, – сказала Світлана Семенівна чоловікові. — Прості, але дуже симпатичні та щирі люди…

КІНЕЦЬ.