Колишні дружини Семена одразу потоваришували, і вирішили, що діти повинні знати один одного. А коли вони одного разу rуляли разом, раптом зустріли Семена з новою дівчиною
Ганна пішла від Семена, коли синові не було й року. Чоловік виявився жадібним. До декрету, поки Ганна працювала, вона цього не відчувала. Але після. За кожну копійку доводилося боротися. Та ще свекруха олії у вогонь підливала: «Ти зобов’язана годувати чоловіка м’ясом!» А як вона купить м’ясо, якщо чоловік вже два місяці їй грошей не дає?
Усякому терпінню буває кінець, от і Ганна, втомилася терпіти, і пішла до батьків. Подала на розлу чення та аліменти. Друга дружина, Катя, пішла від Семена, коли їхній дитині виповнилося три місяці. Вона сама розшукала Ганну, сказала, що їхні дітлахи брати, тому й мають знати один одного. Третя дружина, Тома, спочатку дзвонила Ганні з Катею.
Вимагала, щоби колишні перестали вимагати гроші від Семена. — Ти у свекрухи поцікався, куди її синочок гроші подіє, — відповіли їй колишні. — І не поспішай наро джувати! Минув рік. Тома вибачилася перед Ганною та Катею, а хлопчики познайомилися зі своєю сестричкою.
— Дівчатка, та у нас ціле суспільство організувалося — «Суспільство дружин Семена». ОЖС. — сміялася Ганна. Вони часто втрьох, із дітьми, гуляли разом. Попереду, на велосипеді, Мишко, за ним, на самокаті, Павлику. А далі ідуть Ганна, Катя і Тома, що везе візок з Машею. Одного разу, коли вони всією компанією гуляли разом, зіткнулися з Семеном і його новою дівчиною.
— Семен, здравствуй! — мало не хором вітали чоловіка колишні дружини. Семен спробував поцупити дівчину подалі від колишніх, але ті їх оточили. — Дівчино, візьміть мою візитку. Я перша дружина Семена. Проконсультую вас, коли ви зрозумієте, в яку родину потрапили… Тетяна зателефонувала за тиждень.
— Дівчатка, а можна мені теж із вами. Я хоч і не вийшла за нього заміж і не народжувала, але теж колишня. — Розлу чилися? — Так, я сказала, що три рази поспіль нарватися на сте рв — це фантастика. А він почав лаятись… Семен таки обзавівся сім’єю. Галина зуміла так поставити себе, що Семен зі своєю матір’ю бояться навіть слово сказати. Втім, Галина свекруху пускає до себе до хати лише на свята.
КІНЕЦЬ.