Мені вже 67 років. Моєї мати не стало півтора роки тому у 87 років. Вона ненавиділа мене, бо мене дуже любила моя бабуся, мамина свекруха. Вона любила тільки мою молодшу сестру, яка молодша за мене на 5 з половиною років. Ніколи не дарувала мені подарунків, навіть на день народження.

У мене непросто склалося життя. Так вийшло, що я вийшла заміж за гуляку. Мені було 22 роки, а він був красивий і розумний чоловік, старший за мене майже на 7 років, але свекруха теж не злюбила мене. Вона вважала, що її дорослий син повинен був віддавати всі гроші їй, а я молоденька дурочка мала ходити пішки до інституту і є те, що вони мені дадуть.

Я майже одразу дізналася, що чекаю дитину, хотіла повернутися до батьківського дому, але мене не прийняли назад. Мати сказала, що у них своє горе (мій батько нагуляв позашлюбну дитину, не втік від неї тільки тому, що вона пригрозила наскаржитися до суду, а батько був на високій посаді, і боявся цю посаду втратити).

Батько виплачував аліменти на позашлюбну дитину до своєї смерті, він помер у 60 років від четвертого інфаркту. Мати «загризла» його, так би мовити, але відпускати не хотіла. Він був майстер на всі руки. Збудував триповерхову кам’яну дачу, гараж, катер, одержав на сім’ю, включаючи і мене, чотирикімнатну квартиру, купив машину.

Нам із першим чоловіком довелося переїжджати в Україну, бо будувався новий завод, і ми змогли отримати там квартиру. Переїжджали з однорічною дитиною. Я любила свою матір, але коли я приїжджала до неї, вона відверталася від мене, постійно критикувала мене, всі мої подарунки їй були не до смаку. Сестра з мене сміялася, бо чоловік мій гуляка.

Але я сама не була такою, я вчитель англійської мови, стаж 32 роки. Іти не було куди, прожила з першим чоловіком 21 рік. Він помер у 49 років від гялнь своїх. Була 11 років одна. У 54 роки одружилася і закордон поїхала. Чоловік був старший за мене, дуже хороша людина.

Моя мати та сестра обзивали його різними словами. Моя сестра хотіла, щоб я його покинула і приїхала жити до матері, щоб її доглядати, але мати якраз мене й не кликала. Коли я приїжджала до неї, вона від мене все також відверталася.
Потім після смерті батька вони почали із сестрою розпродувати майно — гараж, машину, дачу, а наприкінці й квартиру.

Сестра забрала матір до себе і оселила її в гаражі, який прибудований до будинку сестри. Сестра дуже багата жінка, до речі. Зробили аферу, щоб мати підписала дарчу на квартиру.

Я не можу їм пробачити тільки за те, що вони вкрали моє дитинство, не дали нічого забрати з квартири, мої книги, речі бабусі, нічого не залишили навіть на згадку.

Мій другий чоловік помер, я небідна людина, але мені завжди б0ляче за те, що мене ненавuділа моя матu. Але, можливо, у неї був якийсь розлад? Вона була теж учителем та завучем. Ну, а сестра просто аферистка.

КІНЕЦЬ.