Я пообіцяла дочці, що допоможу фінансово з весіллям, дістала грошей із заначки, знайшли фотографа, купили сукню, орендували затишне кафе та замовили банкет на 25 осіб, уклалися в суму трохи більше 30 тисяч гривень, аж раптом чоловік сказав, що проти того, щоб я давала гроші на свято

Чоловік не дозволяє оплачувати весілля моєї дочки. У мене другий шлюб, від першого є дочка Жанна, яка якось одразу не порозумілася з вітчимом. Я думаю, річ навіть не в ньому, просто дочка дуже любить свого батька і не могла мені пробачити, що я покохала іншого.

Коли ми з другим чоловіком стали жити разом, вона поводилася жахливо, зухвало, грубіянила, тікала з дому і в результаті переїхала до свого батька, хоча умови у нього були набагато гірші, ніж у нас.

Згодом дочка на мене перестала сердитися, вона закінчила вуз, влаштувалася на роботу, познайомилася з хлопцем і стала жити самостійним життям.

Нині вони збираються одружитися. Хлопець іногородній, навчається в інституті, підробляє, щоб сплатити орендовану квартиру.

Зрозуміло, що грошей на весілля вони не мають (на тата нашого розраховувати не доводиться), але я побачила по обличчю моєї доньки, як їй хочеться хоча б скромний захід.

Я пообіцяла, що їй допоможу фінансово. Дістала грошей із відкладених на чорний день. Разом із донькою знайшли фотографа, купили сукню, орендували затишне кафе та замовили банкет на 25 осіб.

Уклалися в суму трохи більше 30 тисяч гривень. Для нас це не такі значні гроші – обидва непогано заробляємо.

Але чоловік несподівано висловився проти, аргументував тим, що його дочка завжди ненавиділа і за людину не вважала, і допомагати їй він не має наміру.

Жодні мої пояснення слухати не став, уже кілька днів зі мною не розмовляє.

Боляче від черствості та жорстокості мого чоловіка. Адже я свого часу зруйнувала через нього сім’ю, заподіявши своїй дівчинці страждання, а він цього, виявляється, не цінує та не розуміє. Прикро.

КІНЕЦЬ.