Яке цікаве твердження! Мій чоловік і раніше згадував про свою колишню дівчину, навіть порівнював нас. Мене це дуже дратувало, і я дала йому зрозуміти, що мені це не подобається. Зрештою, ми були абсолютно різними, і наша несхожість була кричущою.

Після того, як ми з чоловіком з’їхалися та одружилися, я стала уважніше ставитися до своєї зовнішності. Я завжди балувала себе різними косметичними процедурами, але тепер це стало для мене ще більш важливим. Я дуже дбала про своє розкішне темно-каштанове волосся, яке було однією з моїх найкращих рис.

Мої чудові зелені очі регулярно отримували компліменти, тому підкреслювала їх професійним макіяжем. Я навіть зробила перманентний макіяж губ, щоб підкреслити їхню повноту і колір. Також, не пропускала догляд за бровами, манікюр та педикюр – це речі першої потреби для кожної жінки! Не буду заглиблюватися в деякі інші процедури.

Я стала постійною клієнткою салонів краси, ще з початку відносин зі своїм нинішнім чоловіком, частково тому, що наслухалась про його колишню дівчину, яка порвала з ним ще до того, як ми зустрілися.

Тож з цієї нагоди я вирішила побалувати себе походом до салону, сподіваючись вразити чоловіка своїм новим виглядом. Я зробила це не тільки для себе, але й для нього. Я навіть трохи соромилася веснянок на носі, але чоловік запевнив мене, що вважає їх милими.

Коли я повернулася додому, то почула, як чоловік сказав: “Ти виглядаєш точнісінько як моя колишня!”. Я була приголомшена і попросила його повторити свої слова.

Він відповів: “Я не жартую. Ви двоє могли б бути близнюками! Подивіться на її фото!”

Я була приголомшена і зажадала дізнатися, де він взяв її фотографію.

“Соціальні мережі”, – недбало відповів чоловік, коли я запитала, звідки у нього це фото. Він наполегливо пропонував мені подивитися на нього самій, але я відмовилась, наполягаючи на тому, що ми дуже різні за зовнішністю і характером. Не зважаючи на мої заперечення, він продовжував наполягати, називаючи мене фальшивкою.

Зрештою, я втомилась від його наполегливості та зажадала побачити фото на власні очі. Однак не могла повірити в те, що побачила. Дівчина на фото була, безперечно, привабливою, але її зовнішність була абсолютно штучною. На відміну від неї, я пишалася своєю природною красою, темним волоссям, смаглявою шкірою й зеленими очима.

“Ми зовсім не схожі, – стверджувала я. – Вона схожа на ляльку. “Вона як лялька, вся несправжня. Я інша”.

Але чоловік наполягав, вказуючи на те, що я теж ношу макіяж і підкреслюю свої риси обличчя за допомогою косметичних процедур. Він закликав мене подивитися на себе в дзеркало й оцінити свою природну красу.

Тоді мій чоловік здивував мене своєю наступною заявою. “Я закохався у твою природну красу, – сказав він. “Твої зелені очі, довге волосся і веснянки. Тобі не потрібен весь цей макіяж і фальшuві речі. Просто будь собою”.

Для мене це був тривожний дзвінок. Я надто сильно намагалася йти в ногу з популярними тенденціями красти, щоб вразити чоловіка, тоді як все, чого він хотів, – щоб мені було комфортно у власній шкірі. Він зрозумів, що не повинен порівнювати мене зі своєю колишньою, а цінувати такою, яка я є.

Відтоді я зосередилася на підкресленні своєї природної краси за допомогою мінімального макіяжу та догляду за шкірою. В результаті наші стосунки розквітли, і ми навчилися цінувати один одного такими, якими ми є насправді.

КІНЕЦЬ.