Тарас, його брат Олексій та їхні батьки проживали в місті, але на літні канікули вони завжди їздили до бабусі в село. Будинок був для них джерелом розваг, адже вони проводили там цілий день, граючись на вулиці з іншими дітьми з села. Там не було потреби в телефонах, оскільки вони завжди були зайняті захопливими іграми на свіжому повітрі. Тому батьки із задоволенням залишали їх у бабусі.

Минув час, Тарас закінчив школу, а Олексій вже три роки навчався в університеті. Тим часом їхня бабуся захворіла і стала надто старою, щоб продовжувати жити у сільському будиночку. Хоча вони вирішили перевезти її до міста, але старенька відмовилась залишатися з ними, заявивши, що звикла до свого середовища. Тому хлопці вирішили продати її будинок у селі, що їм і вдалося зробити, а за вторговані кошти купити двокімнатну квартиру неподалік від будинку батьків. Всі по черзі доглядали за бабусею, щоб вона не почувалась самотньою у місті.

Проживши в місті п’ять років, бабуся мирно померла уві сні. Бувши єдиними членами сім’ї, які залишилися в живих у цьому районі, Тарас і його брат Олексій знали, що квартира незабаром стане їхньою. Однак Олексій дуже хотів одружитися, але не мав де жити, тому висунув Тарасу свою пропозицію. Олексій житиме у квартирі їхньої бабусі та платитиме за половину квартири, за вирахуванням комунальних платежів, щоб його брат не залишився без місця, яке можна було б назвати домівкою.

Хоча Тарас не був у захваті від цієї пропозиції, він прийняв її, оскільки на той час був сам. Вони домовилися, що якщо Тарас одружиться, вони продадуть квартиру, а отримані гроші розділять порівну. Через чотири роки Тарас познайомив свою дівчину Лізу зі своєю сім’єю, а Олексій вже створив власну сім’ю і відремонтував квартиру. Однак, коли знову постало питання про продаж квартири, Олексій був проти, оскільки не хотів виривати сім’ю з рідного куточка та переїжджати в орендовану квартиру. Це призвело до сварки, Тарас образився, що батьки стали на бік Олексія.

Не зважаючи на те, що Олексій погодився заплатити за половину квартири, він заплатив Тарасу лише двічі, після чого відмовився від своєї домовленості. Тарас вирішив одружитися з Лізою та переїхати до іншого міста, ближче до її батьків. Хоча мама Тараса все ще намагалася переконати його віддати половину квартири Олексію, він відмовився і наполягав, щоб брат виплатив повну суму йому за цю половину.

Жити в орендованій квартирі без фінансової стабільності було важко для Тараса та Лізи. Однак вони не здавалися і з допомогою батьків дівчини змогли внести перший внесок за будинок. Ліза почала працювати, а її батьки допомагали доглядати за онучкою, поки Тарас все зароблене відкладав гроші на наступний внесок.

На жаль, батьки Тараса ніколи не виявляли жодного інтересу до онучки, а Тарас навіть не згадував про них. Попри на те, що він не знав, що буде з квартирою бабусі, але не мав наміру її віддавати просто так.

КІНЕЦЬ.