– Катю, я завтра їду на рибалку і це не обговорюється! – ображено вигукнув Олег.

– Ах так! Ну, їдь! – З обуренням відповіла йому дружина. – Тільки потім не плач!

Вони трохи посварилися секунду тому. Катерина встигла образитись на чоловіка до глибини душа. Занадто багато невтішних слів вона почула на свою адресу.

Олег повернувся з роботи не в настрої. Почав голосити, як йому набридло їсти борщ третій день поспіль. Обурювався, що вона ходить у старому халаті по хаті, хоча зовсім недавно вони купили їй новенький із мереживом.

Катя спробувала пояснити, що прибирала в квартриі, тому одягла старий халат, але Олег і слухати не хотів. Він негарно висміяв її зачіску, сказав, що борщ кислий, хоча вже в процесі почав шкодувати про власні слова. Тільки зупинитись вже не міг. Здавалося, що весь накопичений за кілька днів негатив проситься назовні. Довелося його виплеснути.

Через півгодини переповнений жалем через те, що не зміг стримати емоції, Олег підійшов до дружини, щоби вибачитися.

– Катю, ти вибач, я не хотів тебе образити. Ти в мене найкраща!

– Ага, тільки в поганому халаті і борщ не вмію варити!

– А давай викинемо цей халат і більше не будемо через це сваритися? – З усмішкою запропонував він. – Якщо тобі той червоненький не подобається, ти скажи. Я тобі новий куплю, який захочеш!

– Ти вважаєш, що це вихід зі становища?

– Ні, я був неправий і перепрошую, я просто хочу якось загладити свою провину! – З жалем сказав Олег.

– Тоді краще залишся завтра вдома і сходимо в парк. Ти мені давно обіцяв!

– Ні, люба, я вже з друзями домовився. Я давно цього чекав!

– Ну гаразд, як скажеш! – лише відповіла вона. – Може, чаю?

– Так. Було б чудово! – погодився чоловік.

Катя пішла на кухню, поставила чайник, дочекалася, поки той закипить, заварила дві кружки чаю, почекала трохи, поки він охолоне, а потім дістала з холодильника свою чарівну пляшечку і почала відраховувати крапельки.

– Раз, два, три… сім! Начебто сім достатньо? – Запитала вона у самої себе. – А ні, у мене ж ще й борщ несмачний! Мабуть, ще дві-три крапельки ти точно заслужив! – Сказала вона з усмішкою і додала ще трохи.

Через хвилину вона принесла дві чашки з чаєм у вітальню і поставила на журнальний столик. Ще взяла із собою пакет із цукерками, адже знала, що чоловік їх обожнює.

Він без зайвих думок випив той чай, заїдаючи його цукерками, а потім вони ще трохи подивилися телевізор і лягли спати. Олег поставив будильник на п’ять ранку, будучи впевненим, що завтра на нього чекає прекрасний день у компанії Сашка та Івана. Вудочки, багато риби – з цими думками він і заснув.

Щоправда, прокинувся він ще раніше за будильник. Посидівши в туалеті кілька хвилин, Олег вирішив, що в усьому винен вчорашній борщ. Він не став засмучуватися з цього приводу. Зирнув на годинник і почав збиратися в дорогу.

Сашко обіцяв заїхати за ним рівно о п’ятій годині п’ятнадцять хвилин. Олег якраз встигав, незважаючи на непередбачені обставини.

Щоправда, варто було їм від’їхати кілометрів на двадцять, як стався новий поклик, і він Олег попросив друзів зупинитися на узбіччі поблизу невеликого лісочка.

Олег не міг зрозуміти, що з ним відбувається. Він починав хвилюватися, але все ще сподівався, що скоро все минеться. Дуже довго він хотів поїхати ось так із друзями на природу. Без дружин, дітей. Просто утрьох. Іноді треба відпочивати від сім’ї!

Тільки ось він вибрав неправильну тактику. Замість того, щоб спокійно обговорити, Олег вирішив, що треба дружину образити. Тоді вона сама його виставить на ту рибалку.

– Олег, що з тобою сталося? – спитав Іван, коли друг повернувся зі своєї придорожньої подорожі.

– Сам не в курсі!

– А ти дружину не ображав? – поцікавився Сашко.

– Та начебто ні. Хоча ми вчора посварилися трохи, але до чого тут це?

– Щось мені підказує, що ти образив Катю сильніше, ніж думав, – засміявся Сашко.

Олег не хотів вірити, що це правда, але кожна нова зупинка і пробіжки до кущів переконували його в тому, що це могло бути правдою.

День явно не задався. Порибалити до ладу не вдалося. Знайшлися справи цікавіші. Додому Олег повернувся о третій годині. Катя зустріла його із задоволеною усмішкою.

– Привіт як день пройшов? – Запитала вона.

– Та не дуже! Катю, а ти вчора на мене дуже образилася? – раптом спитав він дружину.

– Дуже! – Відповіла вона з усмішкою. – Але я більше не ображаюся! Сподіваюся, ти добре відпочив!

– Взагалі, не дуже!

– Ну, певна, ти дуже старався! – тільки й сказала йому Катя і знову посміхнулася, але іскорки, які танцювали в неї в очах, натякали на те, що Сашко мав рацію.

Спочатку Олег хотів сильно посваритися з дружиною, але потім вирішив, що воно того не варте. Все-таки вчора він і сам трохи перегнув…

КІНЕЦЬ.