Чимало років моя сусідка Тетяна досить таки добре заробляла.

Все своє життя вона працювала на досить таки добрій роботах з гарною оплатою, бо жінка вона досить розумна і працьовита.

Вона ніколи не упустить шанс заробити якусь купійку, якщо має змогу.

А саме в той час, коли всі її подруги самі вдома навіть хліб пекли, щоб зекономити бодай якусь зайву копійку, в той час сама Тетяна возила свою сім’ю щороку на курорти, батьків в санаторій, ніколи нічого не шкодувала для рідних людей.

А як вона любила своїх дітей, все готова була їм придбати, навіть небо прихилити для них, аби в них в житті все склалося якнайкраще, просто лише жила мрією про їх щасливе майбутнє.

У моєї сусідки Тетяни є дві доньки, тому сукні і ляльки в них були найкращі, мати дуже старалася і таки дала гарну освіту дівчатам.

Так склалося життя, що Тетяна свого часу сама доглядала і батьків своїх і свекрів обох.

Вона була жінка працьовита, скрізь встигала, всім допомагала, ніколи нікому не відмовляла, якщо щось зробити було в її силах і це могло комусь згодитися.

Завжди і друзям допоможе, і родичам гроші позичить, сама завжди запитувала чи може стати в нагоді.

Жили вони в трикімнатній квартирі всією сім’єю, жили добре завдяки самій Тетяні, адже вона старалася для сім’ї і чоловік тягнувся за нею, скрізь був порядок, усі одне одного підтримували завжди, так було заведено в їхній сім’ї.

Батьки своїх доньок гарно видали заміж, допомогли купити кожній по квартири.

Тепер у них свої сім’ї, живуть непогано: в злагоді та цілковитому достатку.

Нещодавно чоловіка сусідки моєї, на жаль, не стало, він все життя був надійною опорою для неї.

Сил у неї працювати вже теж немає, роки немолоді, давно вже на пенсії вона, лише на неї й живе.

Якось старалася вкладатися в свої можливості, хоча на всьому економила дуже.

А останні платіжки стали дуже великі, адже ціни на комунальні послуги ростуть з кожним роком.

Пенсія у Тетяни зараз трохи більше трьох тисяч гривень, дуже складно були оплатити все самій, адже ще й жити потрібно на якісь кошти, зараз ціни високі на все.

Тетяна тоді вперше звернулася до своїх дітей, хоч трохи соромно було, але вона попросила своїх доньок допомогти оплатити їй комуналку, розділити суму навпіл між ними, та доньки матері, неочікувано, відмовилися.

А вже наступного дня вони двох були у матері на порозі.

Доньки сказали, що знайшли вихід і знають, як можуть матері допомогти не витрачаючись дуже у такі складні часи.

Для цього мама має продати свою трикімнатну квартиру, купити однокімнатну і їй вистачатиме грошей на все: і на життя, і на комунальні платежі.

На душі Тетяні стало дуже прикро, бо вперше за все життя звернулася до рідних людей за такою необхідною їй допомогою, які так просто їй відмовили.

Тепер жінка дійсно не знає, що робити їй. Можливо, справді варто продати квартиру, а гроші покласти в банк, донькам вже нічого не давати?

Якщо вони так легко відвернулися від матері зараз, то що їй чекати на старості від них?

Невже такі діти в старості зрозуміють її і допоможуть, якщо вже зараз проблеми матері зовсім не цікавлять їх?

Та Тетяна добре знає, що якщо продасть квартиру, то доньки будуть просити, щоб поділилася з ними грошима і вона знову житиме в скруті, адже сама так і не навчилася їм відмовляти.

Що робити жінці похилого віку? Що мені їй порадити?

КІНЕЦЬ.