Я пропрацювала в Італії 17 років і познайомилася там з Джованні, який був розлу чений і мав дорослого сина. Спочатку він не розумів, чому мені потрібно так багато працювати, щоби прогодувати своїх дорослих дітей?

Я пояснила, що ми живемо у злиднях, і я допомагаю своїм дочкам у декретній відпустці з їхніми дітьми.

Джованні запропонував мені переїхати до нього і навіть погодився сам платити за все, тож я зекономила всі свої зароблені гроші і відправила їх своїм дітям.

Згодом мені вдалося купити квартиру для своїх дочок і будинок для свого зятя, який теж виявився дуже гарною людиною.

Щороку я відвідую своє рідне місто на батьківщині, а цього року Джованні має намір поїхати зі мною.

Мені одразу не сподобалася ця ідея , тому що я не хотіла, щоб він бачив, як я живу, адже все відрізнялося від того, що я йому розповіла.

Я часто скаржився на свої погані умови життя, але ніколи не згадувала про свій розкішний будинок. Порівняно з квартирою Джованні мій будинок – справжній палац.

Я боюся, що він засмутиться, коли побачить багатство моєї родини та дорогі машини моїх зятів.

Я не впевнена, чи варто брати його із собою на батьківщину. Насправді, я ніколи не брехала йому, але й не говорила йому всієї правди.

КІНЕЦЬ.