Раніше свекруха називала мене несамостійною та ледачою, а тепер знову благає піти в декрет. Мені зрозуміло, що її раптова зміна думки пов’язана з її власною самовпевненістю.

За кілька місяців до початку пандемії та кризи на ринку праці я народила доньку. На жаль, багато підприємств закрилися, а зарплати урізали через брак клієнтів. Перші шість місяців я насолоджувалася тим, що стала матір’ю, але потім моя свекруха почала звинувачувати мене в тому, що я цілими днями ледарюю і відпочиваю.

Оскільки ми жили з нею, її постійні нападки призвели до того, що я втратила запас молока. Мені довелося вдатися до догодовування дитини сумішами, а це додаткові витрати.

Через фінансову скруту мені довелося піти назустріч свекрусі й залишити доньку під її опікою, оскільки вона на пенсії та має більше часу, щоб доглядати за дитиною, поки я працюю.

До того ж вона щодня нагадувала, що мені потрібно заробляти власні гроші й перестати залежати від неї. Важко було вислуховувати її постійну критику в той час, як я ледве зводила кінці з кінцями.

Як бухгалтеру, мені пощастило мати стабільну роботу, на яку не впливали труднощі виховання дитини. Коли моя донечка підросла й стала більш активною, свекруха почала висловлювати свою втому і те, як їй важко встигати за нею, особливо з огляду на її вік.

Дивно, але вона почала звинувачувати мене в тому, що я нехтую своїми материнськими обов’язками та скидаю нашу дитину на неї, в той час, як я працюю довгі години з раннього ранку до пізньої ночі. Здавалося, що їй неможливо догодити, і тепер вона вимагає, щоб я знову пішла в декретну відпустку.

На щастя, я можу працювати віддалено, що дозволяє мені залишатися вдома з донькою і водночас заробляти гроші, щоб забезпечити нас. Завдяки цій домовленості свекруха не має за що мене критикувати.

Однак я знаю, що цей мир лише тимчасовий, і вона, швидше за все, знайде, на що поскаржитися в найближчому майбутньому.

КІНЕЦЬ.