Мар’яне було вже сорок. Вона була красива для свого віку, освічена і вихована, але особисте життя так і не складалася. Вона так і не вийшла заміж.

Але жінка вирішила, що втратила вже своє жіноче щастя, але не хоче відмовлятися від материнського і хоче народити дитину для себе.

З грошима у жінки проблем не було. Працювала вона юристом в хорошій фірмі. Вона сплатила процедуру штучного запліднення. Так як жінка була здорова, все з першого разу вийшло.

Жінка боялася, що не зможе сама народити, тому наполягла на процедурі кесаревого розтину.

Через дев’ять місяців народився маленький Макар, який був схожий на Мар’яну як дві краплі води. Про те, що Мар’яна народила сина, впізнав її давній шанувальник.

Михайло любив Мар’яну останні десять років, але вона вперто його ігнорувала. Він зважився на відчайдушний крок і приїхав разом з родичами зустрічати молоду маму з пологового будинку.

З собою він взяв букет троянд і кільце з діамантом. Чоловік опустився на одне коліно. -Дорога, стань моєю дружиною, і я обіцяю все життя любити тебе і твого сина.

Жінка умилилась від такого видовища і дала свою згоду. Вони одружилися. Михайло приняв Макара як рідного. Після народження сина життя Мар’яни кардинально змінилася.

Вона стала щасливою матір’ю і дружиною. Через чотири роки у пари так само народилася спільна дочка. І чому вона його стільки років ігнорувала?

КІНЕЦЬ.