Коли ми з батьком говоримо, що вона йому не пара і тим більше не рівня, син тільки більше злиться і віддаляється, вона дуже гарна і мила, але недалека, її діти страшенно невиховані, досі не розуміємо, що їх пов’язує, про що вони взагалі говорять вечорами, про яке майбутнє може йтися


 

У нас із чоловіком є своя фірма, піднялися з нуля. Мандруємо, добре живемо. Перша дитина пізня і бажана. Намагалися його не розбалувати, хотіли виростити інтелігентного та розумного чоловіка.

Він навчався за кордоном, а зараз працює у нашій фірмі, платимо йому підвищену зарплату.

У результаті 26-річний син нас зараз дуже засмучує, не дослухається до думки батьків. На зло нам хоче одружитися на жінці з двома дітьми.

Він уже рік зустрічається з нею, постійно скаржиться то на неї, то на дітей, у них регулярні конфлікти.

Коли ми з батьком говоримо, що вона йому не пара і тим більше не рівня, син тільки більше злиться і віддаляється.

Вона дуже гарна і мила, але недалека, її діти страшенно невиховані. Досі не розуміємо, що їх пов’язує, про що вони взагалі говорять вечорами. Про яке майбутнє може йтися?

Задумалися над тим, щоб позбавити сина всілякої підтримки, але боїмося зіпсувати з ним стосунки та зробити лише гіршими. Не хочемо, щоб він зіпсував собі життя, пов’язуючи себе зобов’язаннями, які йому (судячи з негативних відносин) особливо не потрібні.

Як вважаєте, йти на серйозні заходи?

Наприклад, виселити із квартири та позбавити підвищеної зарплати.

Нині син із невісткою живуть у квартирі, яку ми їм купили.

КІНЕЦЬ.