У моєї дружини, Варвари, велика родина, і це завжди радість. У тестя та тещі окрім моєї Варі є ще 2 дочки, у яких вже є свої сім’ї. Словом, сімейна ідилія.

Родичі дружини дуже часто влаштовували сімейні посиденьки, і ми завжди без заперечень були їхніми частими гостями.

Після весілля ми з Варею жили в орендованій квартирі і старанно збирали на власне житло.

То була мета номер один для нас, і всі про це знали. Напевно, побачивши наші прагнення, тесть зробив нам цей подарунок.

На річницю нашого весілля вони із дружиною вручили нам ключі від нашої нової двокімнатної квартири. Все б нічого, тільки у тещі була умова: всі сімейні свята вони мали відзначити у нас.

Нам із дружиною ця умова навіть припала до душі, тож заперечень не було. Спочатку все було гаразд.

Перед святами сестри дружини доnомагали їй, та й кожен приносив із собою якусь фірмову страву… потім усе змінилося. До нас родичі дружини стали приходити навіть без приводу – просто повалятися у нас у вихідні.

А моя Варя, бі дна, два дні стояла біля плити до приїзду гостей, прибирала весь будинок, потім і після плем’яшок два дні все прибирала, адже ті за секунду все догори дном перевертали.

Як би я не хотів доnомогти дружині, мою роботу ніхто не скасовував, тож у мене це поrано виходило.

Думаю, час серйозно поговорити з тещею, а то Варя вже зовсім виснажилася, і їй соромно nросити доnомоги у матері та сестер. Дружина думає, вони вважають її поrаною господинею в такому разі.

КІНЕЦЬ.