Ганна не пам’ятала, коли востаннє бачила Василя свого чоловіка. А контракт уже закінчувався, треба було повертатись. Вирішила повернутися красиво. Спочатку у Подільську, до бабусі чоловіка Марії. Там почекати, поки приїде чоловік і зробити сюрприз. Чекаючи на свій рейс, Ганна випадково зустріла свою подругу.

– Ганно, сто років не бачилися. Ти в Італії була? До речі, як Марк?

-Який Марк?

-Ну, Твій коxаний. Він же офіціантом працює у тому барі, де і ти танцюєш!

-У сенсі, танцюєш? Я працювала помічником юриста у Римі. Ти чого? Наталя зблідла і не змогла сказати жодного слова. Ганна зрозуміла: щось на батьківщині сталося! Здогадалася, що ці чутки розпускав Слава.

-Так, Наташа, розповідай все!

-Я свідок на весіллі Віолетти. А чоловік, ну, твій Славко.

У Ганни запаморочилося в голові.

– Коли у них весілля?

-Через пару днів. Ганна зловила таксі та поїхала додому. Поговоривши дорогою з сімейним ліkарем, Ганна дізналася, що бабуся Марія помеpла 4 місяці тому.

З цією думкою в голові вона дісталася додому. Цього варто очікувати: Слава поміняв замки. Постукали. Відкрила Віолетта. Колишні подруги мовчки дивилися одне на одного.

-Як ти могла? Ти спиш на ліжку, яке купила я. Та ще й їж із моїх тарілок. Тобі не соромно?

-Мені шкода, – відповіла Вайолет.

– Це вийшло випадково. Не казали тобі: думали, ти не повернешся. Ми вже вісім місяців разом.

І я скоро наp оджу. Я думала, що ти з Марком в Італії. Жінка вибігла надвір, впала навколішки і почала плакати. Незнайомий чоловік, який проходив повз, запропонував підвезти її додому.

Але в Ганни більше не було вдома: довелося повернутись до батьків. Приїхавши до рідного дому, Ганна зрозуміла, що втратила свою валізу. Мами та тата не було вдома: вони поїхали до Сочі. Вона впала на диван і заснула.

Прокинулася від дзвінка. То був Слава. Він привіз речі. Весілля все ж таки відбулося. У Віолетти наpодилися близнюки. Але Слава все писав Ганні. Говорив, що шалено любить її і шкодує про те, що сталося. Але Ганна нічого не відповіла. Через кілька місяців вона повернулася до Італії – шукати справжнього Марка!

КІНЕЦЬ.