Лілія, моя подруга дитинства майже рік  тому поїхала шукати кращої долі за кордон.  А  сьогодні під час нашого спілкування по відеозв‘язку  вона була дуже засмучена та обурена. Ліля мила дівчина і не наївна, їй 25 років, як і мені.

Вона вже майже рік живе у Франції, ходить на побачення тільки з французами, шукає того єдиного, але не завжди виходить так, як їй хочеться.

“Ну все! “Знову халепа!” вигукнула Ліля, її обличчя почервоніло від розчарування. “Ці онлайн знайомства та чоловіки! Знову не пощастило…”

“Що сталося?” -запитала я.

“Все те ж саме!” – буркнула вона, заправляючи за вухо вільне пасмо чорного як смола  волосся.

Ліля оцінює своїх потенційних залицяльників за допомогою ресторанного рахунку. Якщо кавалер пропонує розділити рахунок навпіл, вона вважає його негідним. Що ж сталося цього разу?

“У нас була приємна розмова, з деякими грайливими жартами, – пояснює вона. “Хлопець здавався дуже милим і мав чудове почуття гумору.  Я вирішила перевірити його і сказала, що забула вдома свою банківську картку. І знаєте, що він відповів? Він спокійно відповів: “Не хвилюйся, ти можеш переказати гроші на мій банківський рахунок. І заходився записувати номер своєї картки на серветці”.

“Я була шокованана! Як він міг таке сказати?” -бурмотіла Ліля.

У Франції прийнято, щоб кожен платив за себе під час побачення. Це означає незалежність та рівність. Але у нас зовсім інший менталітет. І Ліля вважає, що такий чоловік дешевий та ненадійний.

Жмикрутів нам не треба! Шукаємо далі!

А Ви як вважаєте? Чи повинен чоловік платити за жінку в ресторані, кафе, кав’ярні та інших місцях?

КІНЕЦЬ.