Нещодавно Маргарита вдруге вийшла заміж. Чоловік Рити Ігор мав сина від попереднього шлюбу , а вона – доньку.  перша дружина Ігоря відійшла у засвіти від важкої хвороби. Після одруження  подружжя стало жити разом зі своїми дітьми в нові квартирі.

Діти, яким було по чотири роки, швидко сформували міцний зв’язок, демонструючи свою слухняність і знаходячи радість у компанії одне одного. Їхній сміх лунав у повітрі, коли вони гралися разом, а їхня безневинна енергія наповнювала все довкола.

Максим та Уляна гарно потоваришували.

Одного разу, коли Катя вийшла на подвір’я , вона помітила похмурий вираз обличчя Маргарита. Занепокоєна долею сусідки, вона підійшла до Рити, щоб дізнатися, що її турбує.

“Рито, все гаразд?” запитала Катя, її голос був сповнений щирої турботи.

“Наші діти тобі не заважають? З ними важко впоратися?”

Здивована запитанням, Катя швидко заспокоїла Риту: “Ні, зовсім ні. Ваші діти мені не заважають. Вони приносять життя і щастя в наш район”.

З полегшенням почувши відповідь Каті, Рита  почала розповідати про причину свого занедбання. Вона розповіла, що бабуся- сусідка подала на неї скаргу в поліцію, стверджуючи, що діти Рити є постійним джерелом занепокоєння.

У скарзі йшлося про те, що дитячий сміх, енергійний біг і буйні стрибки порушували спокій, не даючи сусідці можливості відпочити.

Тоді Катя згадала про прикру ситуацію за участю цієї бабусі, якій не подобалося, що дітвора грала у футбол під вікнами, і вона не довго думаючи, взяла глечик холодної води і облила дітей з балкону. Тоді батьки тих хлопців поставили бабцю на місце.

Катю це звинувачення спантеличило. Живучи поверхом нижче Рити, вона жодного разу не була стурбована дитячими іграми. Насправді, за кілька тижнів до цього інша сусідка дозволила своєму племіннику прийти до неї в гості, і безперервні стрибки хлопчика протягом ночі стали причиною безсоння Каті. Замість того, щоб скаржитися, вона вирішила терпіти цей шум, розуміючи, що діти іноді висловлюють своє збудження і не варто їм за це дорікати.

Поки Катя і Рита розмовляли , на сходовій клітці з’явилася та бабуся, яка поспішно наближалася до них з рішучим виразом обличчя. Вона, не гаючи часу, написала заяву, в якій повідомила Риту про свій намір залучити органи опіки та піклування, якщо дітей негайно не приборкають.

От як бути з такими сусідами?

КІНЕЦЬ.