Адам був улюбленою і довгоочікуваною дитиною в заможній родині. Батьки обожнювали його, обдаровували любов’ю та увагою.

Попри те, що Адам ріс в оточенні привілеїв, у нього розвинулася добра і чуйна натура. Він мав глибоке захоплення автомобілями, починаючи з дитячих ігор з іграшковими машинками й закінчуючи незліченними годинами, проведеними в гаражі, спостерігаючи та вбираючи кожну деталь роботи друзів–автомеханіків свого батька.

У віці 8 років Адам супроводжував батька до автомайстерні, де їхній дорогий автомобіль потребував ремонту. Працівники спочатку побачили можливість скористатися браком знань у батька Адама, але швидко зрозуміли, що їм не вдасться обдурити кмітливу дитину, яка впевнено вказувала їм, що потрібно робити.

Трагедія сталася, коли Адаму виповнилося 10 років, коли обоє його батьків п0мерли. Спочатку його взяла до себе бабуся, але вже через тиждень вона прийняла важке рішення відмовитися від нього.

Відчуваючи, що погано підготовлена до того, щоб забезпечувати його і вести по життю, вона помістила Адама в дитячий будинок.

Однак у житті Адама була одна постійна присутність – Коля, колишній водій його покійного батька. Коля обожнював Адама з моменту його народження і мав глибокий вплив на любов хлопчика до автомобілів. Незабаром Коля взяв на себе юридичну опіку над Адамом і прийняв його у свій дім.

Під опікою Миколи Адам процвітав.

Він завершив свою освіту, а Коля щедро підтримував його фінансово на кожному кроці цього шляху. Коли Адаму виповнилося 18 років, його бабуся, розуміючи, що незабаром він успадкує величезний спадок свого батька, зробила спробу відновити над ним опіку.

Однак Адам, вже зрілий юнак, який добре розумів ситуацію, сміливо розповів всю правду в суді. Суд визнав його добробут і міцний зв’язок з Миколою, винісши рішення на їхню користь.

Зараз, у віці 28 років, Адам побудував для себе успішне життя. Він одружений, виховує двійню і створив успішну мережу автосервісів.

Попри свої досягнення і щільний графік, Адам залишається вдячним і відданим Миколі.

Щотижня він відвідує свого опікуна, пропонуючи підтримку і допомогу в будь–який спосіб, визнаючи непохитну любов Колі протягом усього його життя.

КІНЕЦЬ.