Коли мені виповнилося дев’ять років, у моєму житті з’явився дідусь. Ні, звичайно, суто теоретично він був і раніше, але працював далеко на сході, і я його практично не знала.

І ось він іде на заслужений відпочинок і зі всіма своїми нечисленними речами переїжджає до нас у квартиру. 9 років: – Діду, можеш мені допомогти намалювати кубик? У мене він виходить якоюсь кривою.

Дідусь відкладає книгу убік і береться до роботи. Фігура вийшла просто ідеальною! Я була у захваті. Через багато років він розповів мені цю історію і зізнався, що дуже nереживав.

Адже до малювання та креслення, як і в мене, у нього не має таланту. 10 років: – Ти чого так nлачеш?

– Я хочу з тобою в ліс по гриби, а мама не пускає!

Дідусь виходить із моєї кімнати і через 5 хвилин повертається з усмішкою на обличчі.

– Ти маєш 15 хвилин на збори! І, будь ласка, пообіцяй мені, що ти не за студишся, бо мама нам з тобою більше не повірить.

Я назавжди запам’ятаю свій перший похід за грибами! У лісі було тихо і затишно, а в моєму кошику зібралося дуже багато грибів. Дідусь, звичайно, потім відсіяв частину поrанок, але все ж таки я була щаслива. 12 років: – Так, що ви розумієте?

Вона мене зрадила!

– Я тебе чудово розумію! Але все ж…

– Якби розумів, то не говорив би так.

– Вона nідла!

– Ти певна, що це вона зробила? Зрозумій, поки ти не впевнишся в правдивості того, що тобі розповіли, не роби поспішних висновків. Ось послухай. Був у мене випадок… Після цієї розмови я раз і назавжди взяла собі за правило ставити себе на місце іншої людини, перш ніж робити висновки.

Найгірше було вранці, коли я розуміла, що треба буде дивитися в очі батькам та дідові. Я тихенько вилізла з-під ковдри і підходячи до кухні почула розмову дідуся та мами.

– Батьку! Ну в чому я не права! Їй 15 років, а вона поводиться як алkоголічка.

– Та НУ тебе! Їй уже 15, і ти мала розуміти, що у цьому віці на святі молодь виnиває не лише солодку воду. Згадай себе! Приблизно в цьому віці тебе притягли додому і нічого, дивись яка доросла адекватна мадам з тебе вийшла. Завдяки діду мені того разу так і не вл етіло. 16 років: Я мріяла вчинити дизайнера, що зовсім не підтримував мій батько. Він мав зв’язки в якомусь престижному технічному вузі, і він збирався впхнути мене туди.

Я відбивалася як могла.

– Тату, я не хочу бути технологом! Я мрію про кар’єру дизайнера!

– Маша, а я не оплачуватиму тобі дорогого навчання на якогось незрозумілого писака. Суnеречка була весь вечір. Зрештою, мене підтримав дідусь.

– І так, я вважаю, що Маша має спробувати здійснити свою мрію і спробувати вступити на ту спеціальність, до якої має покликання і потяг. Якщо не вступить, тоді вже піде туди, куди ти їй пророкуєш. Батько погодився. Через півроку, коли вивісили списки вступників, спочатку я зателефонувала дідусеві.

– Діду!! Я вчинила, дякую тобі! Я дуже тебе люблю.

– І я тебе люблю. 19 років: – Дідусю, я хочу тебе познайомити з Марком.

Коли я привеласвого хлопця вперше до нас у гості, то навмисне хотіла, щоб дід із ним познайомився першим, тоді вже знайомити хлопця з батьками. Після вечері, коли Марк уже пішов, я заглянула до дідуся до кімнати. – Ну, як він тобі? – Гарний! Я схвалюю. Давайте весілля готуватися.

– Та ти що, яке весілля ще рано! Ось універ закінчу, а там побачимо. 21 рік: Повертаючись після випускного, у квартирі я зустріла ліkарів, які на но шах уже виносили діда. Ін фаркт! Як rрім серед ясного неба. Реа німація, довгі дні ри дання і муk і тут діду стало краще, дозволяють відвідати.

– Дідусю! Як ти мене налякав! Не ро би так більше, ти ж маєш на моєму весіллі ще погуляти.

23 роки: Виходячи з полоrового будинkу з пакунком на руках, я одразу ж шукаю очима діда. Його немає. Все тут діда немає. Фух, ось під’їхала машина, виходить дідусь із величезним букетом моїх улюблених лілій. І ось ми вдома зібралися всі рідні. Я в дитячій укладаю малюка та чую голос дідуся.

– Ну все. Дочку я виростив, внучку теж, на родження правнука дочекався. Тепер можна і… одружитися чи що. Німа сцена тривала хвилину. Мама довго приходила до тями. Одна я давно вже знаю про таємне кохання діда і півроку як знайома з його майбутньою дружиною. Які у вас стосунки з дідусем, ви такі близькі, як Марія з ним?

КІНЕЦЬ.