– Тепер тітка Олена буде твоєю новою мамою, – урочисто оголосив тато, але Аня відмовилася в це повірити і вибігла з кімнати, повернувшись із портретом своєї покійної матері.

Новоспечена дружина її батька, Олена, погодилася на пропозицію Ані називати її “тіткою Оленою”, що зняло напругу між ними. Спробувавши пояснити дитині свої дії, батько пояснив Ані, що йому потрібна допомога по дому, і що вона повинна слухатись її, як обіцяла матері.

Аня, хоч і з побоюванням ставилася до тітки Олени, погодилася слухатися батька.

Нова мачуха відрізнялася від матері, і Аня тримала з нею холодну дистанцію , хоча та й намагалася всіляко догодити падчериці. Згодом Олена стала розуміти, як спілкуватися з Анею, і життя тривало своєю чергою.

Переломний момент у їхніх стосунках стався, коли Олена заваrітніла та народила сина. Аня допомагала і дбала про братика, виявляючи ніжність, яка зігрівала серце Олени.

Але справжній перелом стався за рік, коли захворів брат Ані. У момент розпачу Олена обняла Аню і розплакалася. Аня обійняла її у відповідь і втішила, вперше назвавши мамою і вибачившись за її колишнє холодне ставлення до неї

Від цього тепла навіть маленький хлопчик одужав. Завдяки часу, терпінню та спільним зусиллям, стіни між мачухою та падчеркою впали, і вони нарешті стали справжньою родиною.

КІНЕЦЬ.