Наша донька Аліна близько року тому вийшла заміж за однокурсника Артема. Ймовірно, хлопець вирішив, що знайшов «тепленьке» містечко, тому що у нас невеликий, але стабільний бізнес.

Річ у тім, що ми з чоловіком 10 років тому відкрили інтернет-магазин одягу. Коли спалахнула пандемія, а з нею і криза, наші справи, навпаки, пішли вгору. Це дозволило нам оплатити навчання доньки у престижному виші та купити їй квартиру.

Крім того, після закінчення магістратури (Аліна отримала «червоний» диплом) ми подарували їй червону новеньку автівку. Після навчання, попри те, що Аліна влаштувалася на роботу, ми з чоловіком регулярно виділяли їй гроші на кишенькові витрати.

Коли ж справа дійшла до розмов про наречених, мій чоловік був категоричним: «Щойно ти вийдеш заміж, ми з матір’ю забезпечувати тебе перестанемо. Так, бізнес відійде тобі у спадок, але сім’ю має утримувати саме чоловік! Альфонсів не потерплю».

Тоді ми ще не знали, що Аліна з кимось зустрічається. Проте позицію батька вона повністю підтримала. Тільки згодом ми дізналися, що дочка має обранця, на ім’я Артема. Він явно не знав про ту розмову між Аліною та його майбутнім тестем.

З першого погляду обранець дочки мені зовсім не сподобався. Він намагався догодити й мені, і чоловікові, і весь час награно посміхався. У нас із чоловіком закралися взаємні сумніви щодо того, чи щирі у хлопця почуття щодо Аліни.

Щоправда, про свої здогади ми доньці говорити не стали, оскільки вона була закохана у свого нареченого. Через кілька місяців закохані побралися. Артем і раніше жив у квартирі Аліни, але давати йому у користування машину ми доньку відмовили.

На весілля ми подарували молодим путівку на Мальдіви, тому що Аліна давно мріяла там побувати.Звичайно ж, донька вирушила туди разом з Артемом. Після повернення з медового місяця батько нагадав Аліні про те, що тепер її утримує чоловік.

– У разі чого ми завжди тобі допоможемо. Але платити за вас обох не станемо, – сказав мій чоловік.
Донька кивнула. На щастя, конфлікту на цьому ґрунті, попри мої побоювання, не сталося. Зате наш зять явно не очікував такого повороту.

Тепер бюджет молодих складався лише із зарплати Артема та Аліни. Жодних грошей на кишенькові витрати ми не виділяли. Молоді не так давно влаштувалися в одну й ту саму міжнародну компанію.

Донька розповідала про те, який сучасний у них директор, і пишалася тим, що вона на гарному рахунку у керівництва.
– Мамо, уявляєш, наш директор пообіцяв мені підвищення у наступному кварталі, а поки що видав непогану премію, – похвалилася мені донька.

– Розумниця моя! А як справи в Артема? – запитала я.
– Ой, не питай, – зітхнула Аліна. – Директор його недолюблює. До того ж Артем часто спізнюється, а це будь-якому керівнику не сподобається.

– Може, поговориш із чоловіком? Поясни йому, як треба поводитися. Він – все-таки чоловік та головний утримувач у родині. На що ви житимете, якщо ти підеш у декретну відпустку? – продовжувала я.

– Ну, туди я точно поки не збираюся. Мені подобається моя робота і перед появою дітей я планую дійти до посади директора філії, – гордо заявила моя дочка. Так, амбіцій в Аліни було хоч греблю гати, чого не скажеш про Артема.

Через кілька місяців після цієї розмови дочка приїхала до нас у гості зовсім засмучена.
– Аліночко, що трапилося? На тобі обличчя немає, – злякалася я.
– Мамо, у мене все гаразд, а ось Артем …, – не домовила донька.
– Щось серйозне? Він захворів? – спантеличено запитала я.

– Ні, з його здоров’ям усе гаразд. Але з роботи його звільнили. Артем уже два тижні ходить по співбесідах і не може знайти щось варте. Мамо, може, ви влаштуєте його до нас у компанію? Він – тямущий, правда, – подивившись мені у вічі, сказала Аліна.

Ми з чоловіком не змогли їй відмовити, але поставили свою умову: Артем починає роботу із простого продавця-консультанта. Посади директорів у нас зайняті перевіреними людьми.

Те, що хлопець став зятем, ще не привід звільняти старі кадри. Все це ми сказали Артему наступного дня. За його кислою фізіономією стало ясно, що він розраховував на іншу пропозицію. Однак він погодився.

Перші кілька тижнів Артем, правда, заглиблювався у роботу і намагався допомогти. Але що далі, то швидше згасав його інтерес. Він почав спізнюватися, виходити на тривалі перекури та лаятися з колективом.
Вже за місяць роботи він встиг назбирати цілу папку скарг та зауважень. За нашими правилами, кожен «прокол» карається штрафом. Жодних винятків.

У підсумку Артем отримав трохи більше половини від обіцяної зарплати. Звичайно, він поскаржився Аліні. За кілька днів донька приїхала до нас, щоб розібратися у цій ситуації.

– Мамо, Артем вважає, що ви з батьком спеціально влаштували його продавцем, щоб принизити, – мало не плачучи, сказала Аліна.
– Донечка, це зовсім не так. Ми від початку обмовили всі умови. Він не знає принципів нашої роботи, тому має вивчити все з нуля. Згадай, ми з мамою спочатку працювали й продавцями, і бухгалтерами й вантажниками. Хіба твій чоловік має якісь привілеї лише тому, що ти – його дружина? – спокійно пояснив їй чоловік.

– До того ж ось, папка зі скаргами на твого Артема, – сказала я.
– Ти не ображайся, дочко, але твій чоловік зовсім не звик працювати. Він хоче великої зарплати за сидіння перед монітором, а такого не буде.

Аліна розуміючи кивнула і тут же поїхала додому. Наскільки я зрозуміла, у неї з чоловіком того вечора стався серйозний конфлікт. Я, звичайно, не збираюся підштовхувати доньку до якихось дій, але бачу, що Артем стає їй неприємним.

Чесно кажучи, я це тільки рада. Незабаром Аліна зрозуміє, що вибрала собі в чоловіки невідповідну людину і сама подасть на розлучення. Нема чого підгодовувати ледарів.

Моя історія здасться Вам неправдоподібною. Але вона реальний факт, що трапився 5 років тому. Моє особисте життя полетіло під укіс, коли після автомобільної катастрофи я залишився без ніг. Мені не

Вечір, Катя вклала дітей і дожидалася чоловіка з роботи. Зварила смачну вечерю, свою фірмову страву приготувала для коханого. У неї останнім часом негаразди в відносинах, та і нічого. Вони все

Бабуся Леся довгий час проживала одна. Її діти поїхали за кордон, хтось раніше, а хтось згодом. Молодша дочка жінки поїхала на заробітки лише у березні і з того моменту не