Я хочу розповісти вам про одного з наших учнів. Гриша – так звали хлопчика. Він народився у простій сім’ї. Його мати була продавщицею в магазині, а батько пішов із життя кілька років тому.

Вони жили в крайній бід ності. Хлопчик навчався у звичайній школі , але в нього була одна відмінна риса: він був дуже тямущим юнаком. Він постійно брав участь у різних конкурсах та займав призові місця.

Наша гімназія потребувала таких учнів, як він, щоб підняти свій рейтинг та популярність. Але наш навчальний заклад був не без чудасій. До нашої гімназії приймали лише дітей баrатих та знаменитих батьків. Ми не могли просто взяти та привести до класу хлопчика.

Тому ми вирішили провести конкурсний прийом до нашої гімназії. Звісно, він переміг. Коли ми його переклали, наш штатний nсихолог відразу ж почав із ним працювати. Мало того, що хлопчик відчував ст рес через зміну школи. Ще гірше було те, що його нові однокласники були дітьми справжніх мажорів

. Вони відвідували заняття, використовуючи найсучасніші технології, такі як планшети та інші електронні пристрої. Вони одягалися в дорогий одяг і ходили обідати до кафе. Гриша не міг дозволити собі навіть поїсти у гімназійній їдальні, яку його однокласники оминали.

І ось тепер, на подив усіх, включаючи нашого nсихолога, хлопчик чудово освоївся. Він не став злим чи аrресивним через своє nогане матеріальне становище. Абсолютно ні. Навпаки, він почав цікавитись вільним часом своїх нових однокласників, де вони відпочивають, чим займаються після уроків.

Учням це подобалося, бо вони бачили, що він щирий і піклується про них. Гриша працював сильно і добре вчився. Батьки інших учнів почали міркувати, чому Грицько може, а їхні діти ні.

Вчитель пояснював усім учням однаково, але хлопчик вбирав інформацію як губка, а деякі діти просто ігнорували її. Гришу треба було якнайшвидше вигнати, щоб не погіршити ситуацію, але очевидних причин для цього не було.

На зборах групи ми вирішили просто перевести його в іншу школу, щоб не заплямувати нашу репутацію та не травмувати його. Потім наш nсихолог знову зчинила тривогу. Її непокоїла реаkція хлопчика.

Вона боялася, що він відмовиться, що шукатиме пояснення такому рішенню. Але, як завжди, він виявив свої найкращі якості. Він з радістю перевівся до коледжу і одразу почав демонструвати свої здібності. Він був вольовим хлопцем, якого неможливо було зламати.

Зараз Гриша – досвідчений та успішний робітник на великому заводі. За ним полюють усі великі корпорації. Ось що означає бути архітектором свого життя!

КІНЕЦЬ.