Даші 25, дівчина вона красива, розумна, фігуриста, брюнетка з неймовірно красивими блакитними очима. Прийшла вона зовсім недавно працювати до нас в компанію, і частенько стикаючись з нею, я думала, що такої приємної, легкої в спілкуванні людини потрібно ще пошукати. Загалом дивилася я на Дашу і думала, що відбою від кавалерів у неї напевно немає!

Частенько вона мене виручала по роботі, зовсім не вимагаючи нічого натомість. Полюбили ми дівчину всім колективом, а одного разу, дізнавшись її історію, були сильно здивовані.

Народилася і виросла Дарина в одному з невеликих провінційних містечок. Батьки її досить заможні люди, все робили для своєї єдиної дочки.

Закінчивши школу, вступила дівчина в хороший ВУЗ, а отримавши диплом зібралася заміж за чудового, як думала вона тоді, хлопця. Батьки звичайно були не раді цьому шлюбу, вважали, що рано, та й не пара він Даші зовсім, але дочку любили і поважали будь-які її рішення.

Почалася підготовка до весілля. Вже встигли купити обручки, зшити шикарну весільну сукню, замовили ресторан, лімузин. Залишилося тільки дочекатися дня одруження.

З ініціативи нареченого, молоді повинні були зустрітися біля дверей РАЦСу. Так вирішили, минаючи викуп та інші весільні традиції.

У призначений день Дарина з красивою укладанням у весільному вбранні була просто чарівна. Правда сукню довелося вшити, так як від хвилювання наречена сильно схудла.

Кортеж нареченої прибув раніше призначеного часу, тому відсутність нареченого нікого не здивувало, але час ішов, гості почали помітно нервувати, на нареченій вже обличчя не було, коли під’їхав наречений.

Він був сам, у звичайній футболці і джинсах.

– Так що трапилося? – підбігла до нього приголомшена Даша.

– Нічого, я передумав з тобою одружуватися. – він вимовив ці слова так буденно, просто, розвернувся і пішов до машини.

Дарина залишилася одна біля дверей РАЦСу, вона сіла на сходинки і заплакала, а навколо стояли перешіптуючись численні гості і збиралися роззяви. Що було далі стерлося з пам’яті геть.

Батьки тоді зробили все, щоб дочка прийшла в себе: оплатили їй навчання закордоном, а потім допомогли перебратися до столиці і влаштували на роботу. Так Даша опинилася в нашій компанії.

У рідне місто дівчина жодного разу не приїжджала, боялася, що всі почнуть тикати в неї пальцем, згадуючи ганьбу, яку вона пережила.

У столиціі життя її потихеньку налагоджувалося, на роботі вона зарекомендувала себе, як прекрасний фахівець, обзавелася друзями, тільки ось чоловіка з нею ніхто жодного разу не бачив.

А потім з’явився Андрій, про нього Даша не говорила нікому, тільки мені і ще одній нашій подрузі. Він був симпатичний, розумний, в свої 28 займав керівну посаду в банківській сфері. Молоді збиралися одружитися незабаром, але щастя в очах подруги я так і не могла розглядати.

Так, він був їй симпатичний, але про кохання вона ніколи не говорила.

А одного разу заявила:

– Дівчата, та не хвилюйтеся ви, він мене теж не кохає!

У нас аж щелепи відвисли від такої заяви.

– Навіщо тоді ви одружуєтеся ?!

– Так треба, йому для кар’єри, статус одруженої людини необхідний, мені ж для міцного чоловічого плеча поряд. Втомилася я вже від самотності. Та й взагалі, нарешті – то вийду заміж!

Тут Даша розплакалася так, як ніби стримувалася не один рік, ми заспокоювали її, як могли, відмовляли від цього шлюбу, але вона залишилася непохитною.

Такого пишного і розкішного весілля я ще не бачила. Схоже батьки Дар’ї і наречений постаралися на славу. До того ж з боку нареченої було дуже багато запрошених, приїхали всі, хто був на попередньому торжестві, яке так і не відбулось.

Як і слід було, був викуп, потім молоді та гості поїхали в РАЦС.

Дарина була просто надзвичайною нареченою, і здавалася спокійною, але один Бог знав, що відбувалось у неї на душі, поки в руках не опинилося свідоцтво про одруження. Ось саме тоді її відпустило, вона посміхнулася вперше за весь день і розслабилася.

Хоч це і був спочатку шлюб за розрахунком, він виявився напрочуд вдалим і щасливим. У пари підростає синочок Іванко, а незабаром Дарина наpoдить другу дитину.

Андрій не перестає захоплюватися дружиною. Ось вже дійсно витягнув щасливий квиток у цьому житті. Дарина просто світиться від щастя, коли перебуває в колі своєї родини!

КІНЕЦЬ.