Нещодавно у нас у сім’ї сталася не дуже приємна ситуація. Нас із дружиною залишили без житла власні батьки. Я, звичайно, знав, що мій батько часто шантажує та ставить умови, але не в цій ситуації…

Все почалося з того, що я зробив освідчення своїй дівчині. Вона погодилася, і ми почали готуватися до весілля. Оскільки батько працює директором великої компанії, він узяв усі витрати на себе. Йому з самого мого дитинства було нескладно платити великі суми грошей, адже вони з мамою хотіли для мене лише найкращого.

Але при цьому я завжди мав слухатись і виконувати всі їхні вимоги. А якщо я цього не зроблю – то я невдячний. Тож я одразу попередив батька, що віддам усі гроші, як тільки зможу.

На честь нашого весілля батьки вирішили подарувати нам трикімнатну квартиру. Звичайно, я здогадувався, що їхній подарунок буде саме таким, адже ми з дівчиною жили в орендованій квартирі. Але я відразу зрозумів, що тут криється підступ – адже я знав характер мого батька.

З мого підліткового віку батькам не подобалася сфера діяльності, яка мене цікавила. Я хотів стати пілотом і дуже захоплювався літаками. Але, мабуть, батько вирішив, що я повинен продовжити його справу в компанії.

Мене ніколи не цікавили його справи, тому що я все дитинство не бачив свого тата поряд, адже він завжди пропадав на роботі. Я не хотів, щоб у майбутньому мої діти так само не бачили мене.

Коли батько вручив нам із дружиною ключі від квартири, я одразу зрозумів, що на мене почнуть тиснути роботою в компанії. І так, це сталося майже одразу після нашого переїзду до нової квартири. Він почав здалеку натякати, що я маю з повагою та вдячністю ставитися і до нього, і до мами.

Щоразу нагадував, що всі мої примхи виконувалися все життя. Потім він почав торкатися теми квартири, через те, що він нам її подарував я просто зобов’язаний до нього прислухатися, а якщо ні, то нам з дружиною потрібно буде повернутися в орендовану квартиру.

Річ у тому, що в орендовану квартиру я переїхав у вісімнадцять років, коли почав заробляти власні гроші. Мені просто набридло, що батько нав’язував мені почуття провини за те, що я живу їхнім коштом, ще й маю власну думку. Він вважає, що якщо я живу в будинку батьків, то маю виконувати будь-які вказівки. Через це ми з батьком сильно посварилися та не спілкувалися пів року.

А коли в мене з’явилася дівчина, зараз вона вже моя дружина, мама вирішила налагодити стосунки між мною та батьком. Ми поговорили та дійшли висновку, що я сам маю право вирішувати, що робити зі своїм життям і сам зароблятиму на своє життя. Але батьки періодично могли допомогти фінансово, навіть якщо у цьому не було необхідності.

Наша трикімнатна квартира була оформлена на ім’я мого батька, що мене трохи напружувало, адже житимемо там ми з дружиною. Через деякий час трапилася розмова, через яку наше спілкування з батьком трохи знову не обірвалося.

Він сказав, що перепише квартиру у тому випадку, якщо я почну працювати в компанії. Я сказав, що працювати там не стану і не треба порушувати більше цієї теми. На це він мені відповів, що у такому разі нам із дружиною треба з’їхати з квартири.

Я просто був шокований батьком. Коли ми помирилися, я думав, що він змінився і не збирається контролювати мене. Але історія повторюється… Тому я одразу прийняв рішення, що ми з дружиною повернемося до орендованої квартири.

Коли я повідомив цю новину нашому орендарю, він попередив, що тепер плата за житло збільшиться. Я не міг поки що віддавати стільки грошей за квартиру, тому єдиним варіантом залишитися з житлом була співпраця з батьком.

Моя дружина завжди мене розуміла та підтримувала, за що я її дуже люблю. Цього разу вона сказала мені, що мені не доведеться працювати зі своїм батьком, тому що ми можемо пожити у її батьків.

Це була шалено приємна новина, тим більше батьки дружини живуть у двоповерховому будинку тільки вдвох і нам не доведеться їх сильно обмежувати. Але тільки-но я вийду на стабільний і високий дохід, ми купимо з дружиною квартиру і тоді мені ніхто не зможе ставити умови.

КІНЕЦЬ.