Наталя готувалася до дня народження чоловіка та Нового року одночасно. Цього року він буде особливим. Так сталося, що народився Михайло 31 грудня о 23-00.

***

Спершу день народження, потім свято зустрічали.

Вибору не було, гості завжди збиралися в них. Ось вже сьомий рік наступав.

Наталі це порядком набридло. Тим більше, гості ніяк не вкладалися в приготування новорічного столу, тільки веселилися, пили та їли. Адже вони прийшли на день народження, а новий рік просто продовження банкету.

Приїжджали дві сестри Михайла, а ще сестра та брат Наталі. А минулий рік усі приїхали з дітьми. Ну і правда, як дітей залишиш з бабусями, адже вони виросли і теж хочуть свята. Тільки для їхніх дітей під ялинку ніхто подарунків не поклав. Гості не попередили, що будуть із дітьми.

Крім Ігоря, було ще п’ять дітей віком від п’яти до одинадцяти років. Подарунки були лише для Ігоря, сина господарів. Наталя тоді ледве викрутилася, прибравши подарунки подалі від дітей. Вона довго пояснювала, що подарунки Миколай сховав під ялинку в них вдома, а це подарунки для Ігоря, дядька Михайла, та для неї – тітки Наталки.

Ігореві було п’ять, але він все відразу зрозумів і вирішив зачекати на відхід гостей. Він взагалі спокійний та розважливий хлопчик. Добре, що вдома було багато шоколадок, їх терміново поклали під ялинку. Наталя тоді сказала батькам дітей, що треба було принести для своїх дітей подарунки, адже вони чекають, і взагалі треба було попередити.

– А чого попереджати, ти сама знаєш, що у нас діти.

– Але ж ви їх завжди залишали з бабусями. Треба було подбати про подарунки. Ви ж їм все одно подаруєте.

– Щоб тут все одразу переламали та все з’їли. Нехай поки що вашими подарунками пограють. Що ви подарували йому?

– Поки що тільки солодкий подарунок.

– Ну, так даруйте.

Наталка нічого не відповіла, але й подарунок Ігору не дала. Хоч і недорогий планшет, але з ним ще треба розбиратися. Робот, про який хлопчик мріяв, теж залишився в затишному місці. Іграшок у сина було й так багато, вистачить всім на вечір.

Новий рік і день народження тоді пройшов весело, якщо не брати до уваги постійних сварок між дітьми. Вони сварилися і плакали. Когось постійно доводилося заспокоювати. Зламали настільну лампу, залили соком ліжко, одному з гостей зламали телефон. Добре, що Наталка свій поклала в кишеню, вона навіть зраділа цьому. Одразу ж телефон чоловіка прибрала подалі.

Дітям набридло веселитися, вони вже втомилися, але їхні батьки ще тільки-но почали. Укласти когось спати теж не вдалося, діти не погоджувалися. Замкнуте коло. Двоє наймолодших заснули поряд із батьками за столом, Ігор у своєму ліжку, інші, як і раніше, сварилися і сперечалися.

Дорослим було вже весело. День народження настав і закінчився, а Новий рік вступив у свої права.

До торта так і не дісталися. Дорослі солодкого ще не хотіли, їм гірке подавай. Діти, які не спали, відвернули носи, вони не любили масляного крему. Натомість з’їли всі тістечка, призначені для батьків Наталі та Михайла. Батьки приїжджали завжди привітати першого числа біля обіду.

Гості почали розходитися під ранок. Дружина брата, як завжди, хотіла з собою холодцю та шматок торта. Наталя була не жадібна, але цього разу відмовила.

– У мене залишилася одна тарілка для батьків. А торт я вам пропонувала, але оскільки діти з’їли тістечка, торт теж для батьків. Візьми олів’є.

– Ні, олів’є вже набридло. Давай краще ту ковбаску сирокопчену. У тебе завжди знайдеться. І відбивних ще.

– Вибач, ковбаса у магазині є. А відбивних немає, все з’їли.

– А що є?

– А нічого більше немає. Все, що лишилося – на столі.

– Мені зі столу не треба, – сказала вона і попрощалася.

За останнім гостем зачинилися двері. Михайло допоміг дружині прибрати зі столу. Разом вони швидко впоралися, завантажили посудомийку, привели все в порядок, адже вдень будуть ще гості, і лягли нарешті спати.

Батьки з’явилися, як завжди.

– Вмієш ти Наталя готувати. Все дуже смачно. – свекруха любила поїсти у них у гостях. – Торт просто чудовий. Як пощастило моєму синові. А як ви вчора впоралися із гостями? Я ж казала, що даремно вони дітей беруть, не послухали.

– Діти грали, тільки між собою вони взагалі не ладнають. Величезних збитків немає, так по дрібниці.

– Добра ти, Наталю. Все це треба якось інакше влаштовувати.

– А як? У Михайла день народження і відразу Новий рік. Ось і виходить так.

***

Наталя готувалася до дня народження чоловіка та Нового року.

Вони домовилися святкувати день народження та Новий рік лише втрьох. І навіть не вдома, щоб родичі не мали спокуси несподівано нагрянути в гості.

Заздалегідь було заброньовано гостьовий будиночок. Їхати вони збиралися своєю машиною. Рік тому після свят вони вирішили зустрічати свята у різних місцях. Першим було вирішено відвідати зимові Карпати: казка для дітей та дорослих. Через рік Київ. А потім вже й усе інше.

Наталя зібрала речі, трохи продуктів, про всяк випадок у дорогу, звичайно ж, подарунки для чоловіка та сина. У свої плани вони присвятили лише родичів. Виїхали заздалегідь, одразу після робочого дня 30 грудня.

Вранці 31 грудня почали дзвонити родичі, вітати Михайла із днем народження. Першою була його старша сестра.

– Ну, ми як завжди ввечері у вас. Чекайте. Приїдемо з дітьми, щоб ви знали. Минулий рік не дуже вийшло у нас, діти без подарунків були цілий вечір.

– Новорічні подарунки для дітей це ваш недогляд був. А приїжджати не треба. Нас немає вдома. Ми відпочиваємо.

– Що? Де? А як же свято? А ми як?

– Справляйте Новий рік без нас. Ми вирішили зробити подарунок собі. Відпочинемо, світ побачимо.

– І довго?

– На всі канікули.

Тут же зателефонувала друга сестра. Привітала та почала обурюватися. Сестра їй вже повідомила останні новини.

– І як нам тепер бути? Ми розраховували на вас, у нас навіть продуктів немає. Та й перед святом черги скрізь і все втридорога. І діти всі вже до вас зібралися, вони тістечок хочуть, як минулого разу. А ми б від торта не відмовились. Твоя дружина все смачно готує.

– Більше на нас не сподівайтесь. День народження святкуватимемо лише у подорожах. Та й Новий рік теж.

– Ти хочеш сказати і за рік теж?

– Так. Новий рік сімейного свята. Наша маленька сім’я тепер так і справлятиме.

– Ти помиляєшся, Новий рік домашнє свято, його треба вдома справляти.

– Ось і вірно. Справляйте вдома.

– Ви нас дуже підвели. Все ж так добре завжди було, а ви свято нам зіпсували.

Сестра та брат Наталі привітали Михайла трохи згодом. Вони теж були незадоволені, хоча Михайлові нічого не висловили. Стільки років не готували на Новий рік, а тепер? На всьому готовому було добре.

Наталя, Михайло та їх син чудово провели час та відпочили. Як пройшов Новий рік, у родичів вони не питали. Але перед наступним святом усі зателефонували наперед. Вирішили дізнатися, чи не передумали Михайло із Наталею, раптом їх знову запросять.

– Ні. Тепер так завжди буде.

КІНЕЦЬ.