23 роки тому ми з моїм чоловіком, тоді ще молоді та закохані, вирішили влаштувати один одному сюрпризи. Але доля, як виявилось, мала свій сюрприз для нас у запасі. Ми вибрали один і той самий день для своїх сюрпризів, не підозрюючи про плани один одного.

Тоді я старанно готувала романтичну вечерю при свічках у себе вдома, відключивши телефон, щоб створити атмосферу затишку та несподіванки.

А мій майбутній чоловік з нетерпінням чекав на мене в нашому улюбленому ресторані, тримаючи обручку в кишені свого піджака. Так як я не підозрювала про його плани, а він про мої, вечір перетворився

на комічну трагедію. Він провів години у ресторані, переживаючи і думаючи, що я його забула чи щось трапилося, а я, у свою чергу, почала переживати, коли він не прийшов до мене як звичайно після роботи. Коли ми врешті-решт зустрілися, обидва були спантеличені і трохи скривджені.

Після перших звинувачень тяжка тиша різко опустилася між нами. “Ти навіть не подзвонив мені” – сказала я, намагаючись приховати своє розчарування.

“Я чекав на тебе в ресторані, як ти могла забути?” – його голос був сповнений розчарування. Ми продовжували так протягом тижня, поки одного вечора не вирішили все з’ясувати.

Розповідаючи один одному свої версії того вечора, ми не могли втриматись від сміху. Все було так безглуздо і мило одночасно. “Ти хотів зробити мені пропозицію?” – я була зворушена до глибини душі.

“Так, а ти намагалася влаштувати романтичну вечерю… Ми справді думали про одне й те саме” – його очі сяяли, коли він знову дістав обручку з кишені. Сміх наповнив кімнату, розсіюючи всі непорозуміння та образи.

Ця історія стала однією з наших улюбених, яку ми розповідали друзям та сім’ї, сміючись з випадковостей життя, які тільки зміцнили наш союз.

КІНЕЦЬ.