Кілька місяців тому ми з Вадимом, так звати мого чоловіка, вирішили поїхати до столиці на день народження до його друга дитинства. Якби я знала, чим обернеться ця поїздка для нашої родини, наполягала б залишитися вдома.

Друга мого чоловіка звуть Єгор. Він є досить успішним бізнесменом у сфері IT-технологій. Сім’я Єгора – повна протилежність нашій. Вони мають великий власний будинок із дорогим ремонтом, нову іномарку преміумкласу та пристойну суму на банківському рахунку. Дружина Єгора – Ліза не працює і весь свій час присвячує собі та дітям.

Ми ж із чоловіком до своїх тридцяти років маємо лише квартиру, куплену в іпотеку та кредити на стару іномарку та побутову техніку. Працюємо ми на рівних, заробляємо непогані за мірками нашого міста гроші. Але, попри це, більшість нашого доходу йде на виплати за іпотекою та кредитами. Іншими словами, живемо як усі звичайні сім’ї.

Так ось, ювілей друга пройшов на найвищому рівні: Єгор та Ліза прийняли нас привітно, свято відбувалося у дорогому ресторані, іменинник та гості були в захваті. Чого не можна було сказати про мого чоловіка.

Повернувшись зі свята, його як підмінили. Надивившись на рівень життя свого друга, який був родом із такої ж простої сім’ї, але зміг досягти фінансового успіху, він похнюпився. Його, безперечно, можна було зрозуміти. Дорога машина, шикарний ремонт, брендові речі та, найголовніше, влаштований побут – все це викликало почуття сильної заздрості не тільки в нього, а й у мене.

Однак я розуміла, що цієї планки нам не досягти, а Вадим ні. Заздрість до чужого успіху породила безліч докорів та скандалів щодо побуту та домашніх обов’язків. Спочатку я думала, що цей бзік пройде, ми станемо у звичну колію і житимемо і працюватимемо як раніше, але як я помилялася.

Мій робочий день закінчується десь на годину раніше, ніж у чоловіка. По дорозі з роботи я маю забрати сина з садочка і купити продукти, далі вдома приготувати вечерю і трохи прибратися. Раніше такий уклад влаштовував нас обох, але тепер я вислуховую звинувачення:

– Чому на обід я третій день поспіль беру із собою гречку з куркою? – обурився чоловік, збираючись на роботу.
-Тому, що мені не вистачає часу готувати тобі кожен день різні страви. – відповіла я. – Можеш почати готувати собі сам, якщо тебе щось не влаштовує.

У відповідь на мою репліку чоловік демонстративно закотив очі та залишив контейнер на столі. Наступний скандал був через телефон, вартість якого була більшою за мою місячну зарплату. Вадиму необхідно було мати такий самий телефон, як і в Єгора.

– Я хочу цей смартфон, як ти не розумієш! – обурився Вадим.

– Ліза Єгору навряд чи хоч щось проти сказала.

Не давши мені відповісти, Вадим грюкнув дверима і вийшов із квартири.

Докори були не тільки через побутові негаразди, вони стосувалися також і мого зовнішнього вигляду.

-Ти набрала зайву вагу, чому ти не хочеш привести себе у форму?

– Запитав мене чоловік.

– Ліза у Єгора має дуже гарний вигляд, хоч і стежить за дітьми та будинком.

Мені було так прикро, що я вирішила проігнорувати це питання. Звичайно, чому б не виглядати добре, якщо голова не забита тим, як швидше закрити всі борги та одягнути дитину до зими.

Схожі ситуації почали відбуватися із періодичністю яка лякала. Я намагалася реагувати на претензії спокійно, але минулими вихідними сталася ситуація, під час якої моє терпіння скінчилося.

Щосуботи ми проводимо вдома генеральне прибирання, а в неділю їдемо закуповуватись у продуктовий. Усі домашні обов’язки у нас розділені порівну, адже ми й працюємо порівну, відповідно й утомлюємося також. Раніше це навіть не обговорювалося та влаштовувало всіх, але не зараз…

– Я тобі що прибиральниця? Чому я маю займатися домом, це взагалі твій обов’язок! Ось Ліза у Єгора … – в черговий раз чоловік почав наводити приклад, але я не витримала і вирішила висловити всі свої образи.

– Порівняй ваші зарплати! – випалила я. – Єгор заробляє достатньо, щоб щотижня викликати клінінг, найняти няню для дітей.

Ліза ж, у свою чергу не працює і має можливість, час та бажання для того, щоб готувати кулінарні шедеври та займатися собою. Ну а якщо в неї такого бажання немає, то Єгор із радістю замовляє доставку з ресторану та дає їй гроші на розваги та шопінг. Саме тому у них не виникає таких побутових проблем!

– Ааа, проблема в грошах!

– Вигукнув Вадим.

– По-твоєму, я мало заробляю?

– Швидше за все, ти забагато вимагаєш. Хочеш приходити в чистий будинок, їсти різноманітну їжу і бачити перед собою струнку дружину – забезпеч мене і дай можливість сидіти вдома. Оплачуй іпотеку та кредити, купуй продукти, ліки та гарні речі, дай грошей на салон краси та фітнес зал. Що скажеш? Які ще є претензії? – відрізала я.

– Тоді нашу розмову вважаю закінченою.

Внаслідок цієї сварки чоловік не розмовляв зі мною тиждень. Я, до речі, не намагалася просити вибачення, чи піти на контакт, адже мене теж багато не влаштовує, але я намагаюся всіляко його підтримувати, а не роздмухувати скандали.

КІНЕЦЬ.