Розпочну розповідь свою з того, що народилася я в досить хорошій сім’ї, мої мама й тато – люди добре забезпечені.

Я звикла за своє життя до хороших подарунків від рідних людей, ми дуже цінували одне одного і намагалися подарувати рідній людині те, що їй підійшло б, адже дуже добре знали смаки один одного.

Я не тільки люблю отримувати подарунки від рідних людей, а й, звісно, дарували, адже мені подобається робити людей хоч трошки щасливими і радісними.

Мій чоловік про це знає, та й за 5 років спільного життя у нього була можливість гарненько вивчити мій смак та характер.

Однак, ця річниця обернулася для мене досить таки неприємним сюрпризом, на який я зовсім не очікувала навіть.

Мій коханий чоловік, чомусь вирішив відійти від звичних в нашій родині правил – дізнаватися заздалегідь, що я хочу отримати в подарунок на свято.

І вибрав мені презент самостійно, на свій смак, та досить дивний, як на мене.

Правду сказати, в цьому році я розраховувала на гарненькі, дизайнерські сережки, про які вже давно мріяла, тому заздалегідь приготувала всі зрозумілі підказки для свого чоловіка.

Вони зовсім не дорогі, я не прошу коштовних надто подарунків, а тим паче у такі часи. Просто чоловікові постійно натякала, мовляв дуже хочу такі собі, сподіваюся, що скоро зможу їх придбати.

Однак, як показала святкова вечеря, мій чоловік Дмитро вирішив в цей раз зімпровізувати і подарував мені незвичний подарунок “від щирого серця” – набір звичайних сковорідок.

Я абсолютно нічого не маю проти кухонного приладдя, звісно, проте не вважаю, що люблячий і уважний чоловік може таке подарувати своїй дружині, тим паче у нього є можливість, мій чоловік добре заробляє.

Смажене я взагалі не їм і в основному це супи або якісь корисні свіжі салати.

Та й сковорідки у нас вдома є!

Ось навіщо мені додаткова пара сковорідок, якщо я і старими майже не користуюся? Вони зовсім не потрібні мені і чоловік не міг просто не знати цього.

Причому вигляд у них абсолютно звичайний і дешевий, напевно пару сотень гривень коштували і не більше, не розумію, чому чоловік так вчинив, адже гроші у нього є.

А я своєму чоловікові, на нашу річницю, подарувала дуже хороший годинник, який він давно вже хотів.

Для цього мені довелося чимало побігати по місту, щоб підібрати до них стильний ремінець і зробити гравіювання, щоб це було приємно, вишукано і оригінально. Я дуже люблю Дмитра і хотіла, щоб йому сподобалося, хотіла йому зробити приємний подарунок.

І все заради чого? Заради дешевого кухонного начиння?

Я до останнього думала, що це якийсь такий дивний і невдалий розіграш і тому спочатку перевірила всю упаковку від сковорідок, а потім думала, що можливо, справжній подарунок він подарує мені вранці, однак вранці мене чекав сумнівний сюрприз: замість сережок він розбудив мене, запропонував скористатися його подарунком і приготувати йому смачні млинці на сніданок, за улюбленим рецептом його, який мама йому з дитинства готувала. Немає слів у мене після того!

Я добре знаю, що любить чоловік, все про нього знаю. Мені не важко приготувати йому. Але чи знає чоловік мої бажання? Прикро мені від того.

5 років він був для мене найбільш люблячим та уважним чоловіком, а тут таке ставлення до мене, я навіть пояснити це не можу.

І добре, якщо б це була річниця нашого першого року шлюбу, але ж на п’ятий рік подружнього життя він уже повинен знати, що мені дарувати, що я хочу і що мені подобається.

А найголовніше, що я ж постійно добре натякала на те, що саме мені хочеться отримати.

Перед святом, я вже розповіла подругам, що отримаю в подарунок довгоочікувані сережки, а тепер мені навіть показати їм буде нічого.

Побачимося з ними скоро, запитають, як пройшло свято, запропонують мені похвалитися подарунком.

А я їм: так мовляв і так, коханий мій чоловік щось таке надумав собі і приніс своїй дружині, яка не вміє та не любить готувати, набір дешевих сковорідок з супермаркету, наче посміявся.

Вчора мама моя телефонувала, я їй поскаржилася, думала хоч вона мене зрозуміє, адже найрідніша мені людина.

Але мама лише посміхнулася, і сказала, що у мене хороший чоловік, а мені потрібно задуматися над своїм життям, адже я давно доросла та самостійна жінка, яка має дбати про добробут в домі, а не лише про себе і свої забаганки.

Але хіба це правильно? Я ж не прошу щось неймовірно дороге. Хіба погано, що я хочу від Дмитра уваги, а не щоб він був до мене байдужим?

КІНЕЦЬ.