Олексій був на сьомому небі від щастя, знаючи, що незабаром стане батьком.

Він працював невтомно, щоб забезпечити сім’ю всім необхідним. Але одного вечора, повернувшись додому раніше, ніж звичайно, він виявив, що в спальні на підлозі лежать розкидані речі.

– Марино? Що відбувається? – схвильовано спитав він. Його дружина, Марина, насилу стримувала сльози. Вона виглядала втомленою та розчарованою.

– Я не можу так більше,

Олексію. Ти постійно працюєш. Мені здається, що ти забув про нас, – прошепотіла вона. Олексій був приголомшений цими словами.

Він думав, що робить все заради їхнього майбутнього, але тепер розумів, що втратив зв’язок із найближчою людиною.

– Я роблю все це заради нашої дитини, Марино.

Я хочу, щоб у нього було все найкраще, – відповів він з відчаєм у голосі. Марина глянула на нього з жалем: – Але мені потрібний чоловік – поруч, а не гроші.

Мені потрібна твоя увага, твій час, твоя любов. Олексій зрозумів, що припустився помилки, намагаючись забезпечити сім’ю матеріально, забуваючи про її емоційні потреби.

– Вибач мені, – прошепотів він, обіймаючи Марину, – Я зрозумів свою помилку. Будь ласка, дай мені шанс виправитись. Марина зітхнула: – Олексію, я теж не хочу йти, але мені потрібно знати, що ти поряд.

Наша дитина заслуговує на щасливих батьків. Олексій кивнув: – Я обіцяю, що буду поряд. Тепер я намагатимуся заради нас трьох.

З цього дня Олексій почав більше часу приділяти сім’ї. Він зрозумів, що щастя не вимірюється грошима, а справжнє багатство – це час, проведений разом із коханими.

КІНЕЦЬ.