Моя знайома нещодавно зустріла мене, коли я гуляла в парку, підсіла ближче до мене і стала розповідати про своє життя. Ми давно не бачилися з Іриною, тому я її слухала з великою цікавістю.

– Десь вже майже рік минув відтоді, як мій син розлучився зі своєю дружиною, і ми з моєю колишньою невісткою начебто нормально спілкувалися весь цей час, – почала свою розповідь Ірина. – Я дзвонила своїй невістці Тоні час від часу, дізнавалася, як там діти, як справи у них. А тут дивлюся, перестала моя колишня невістка й телефон зовсім брати від мене. Якось на вулиці, випадково, з нею зустрілися, вона з дітьми якраз тоді була. Я до неї підійшла, а вона дівчат за руки взяла і в іншу сторону від мене швидко пішла, було видно, що вона це зробила навмисно. У сина питаю, а що з Тонею? Він тільки плечима знизив.

Тоня – колишня невістка Ірини і мати двох її онучок-двійнят. Чотири роки тому, після довгих спроб стати батьками, у них з’явилося дві донечки.

А ще через пару років Тоня і Матвій розлучилися по цілком банальній причині – Матвій «покохав іншу жінку», він залишив свою дружину, до іншої пішов.

Розлучення Тоня своє пережила досить важко, але достойно, зі своєю колишньою свекрухою продовжувала спокійно спілкуватися, як і раніше, наче нічого не сталося, дозволяла бачитися з дітьми, надсилала їй свіжі фотографії, підтримувала родинний зв’язок, можна так сказати.

А якийсь час назад раптом як відрізало, щось дуже суттєво змінилося, заблокувала вона Ірину просто всюди, повертається спиною і навіть не вітається з нею.

– Після цього випадку з невісткою на вулиці я вже навіть її матері подзвонила, свасі своїй, – продовжила говорити Ірина. – Кажу, зрозуміти не можу, що відбувається з Тонею, можливо, образилася на мене, на щось? Та я їй нічого не зробила, і слова поганого не сказала зовсім. А вона мені каже, що звичайно, образилася вона на вас, ще й дуже, на всю вашу сім’ю! Ви хіба не знаєте, що ваш син квартиру ділити зібрався зі своєю колишньою дружиною та дітьми? Тоні зараз з дітьми половину однокімнатної квартири пропонує.

Незабаром після весілля, майже дванадцять років тому, Тоня і Матвій взяли в кредит невелику однокімнатну квартиру, в якій і жили всі роки шлюбу, місця вистачало усім.

Кредит вони виплатили тоді досить таки швидко, обоє старалися і економили дуже, планували народжувати дитину і розширюватися.

Так вони і залишилися в цій квартирі, в них народилися діти, а потім, як сніг на голову, чоловік подав на розлучення, бо іншу зустрів і захотів сім’ю будувати вже з нею.

Матвій покидав в чемодан весь свій одяг, що мав, і відправився в нове життя з коханою жінкою, а Тоня з двома дочками залишилася в їх спільній квартирі, де, власне, і проживає й досі.

З моменту розлучення минув рік, і тепер ось колишній чоловік повідомив Тоні, що має намір ділити їх спільне майно. Ну а що, йому теж треба якось жити далі, мовляв, життя продовжується і в нього скоро сім’я буде також.

Половина квартири за законом належить йому, і тут нічого не вдієш, Тоні потрібно її ділити з чоловіком.

– А якщо по совісті, так його частки в цій квартирі набагато більше, ніж її, – вже трохи сердито каже Ірина. – Матвій працював, гроші заробляв набагато більше за свою дружину. А Тоня і працювала не менше, і отримувала набагато менше за свого чоловіка завжди, навіть коли працювала і це зрозуміло. Але це добре. Згідно із законом, квартира належить їм навпіл, так як вони колишнє подружжя. Якщо Тоня хоче жити в ній далі, нехай сплатить Матвієві його половину. Або нехай продають житло, ділять гроші, і далі вже хто як хоче. Це справедливо я вважаю, цілком, адже як би там не було, він теж дитина моя.

Але колишня сваха, мати рідна Тоні, з тим, що розділ квартири порівну – справедливий, не згодна. Згідно із законом – так, але не по совісті зовсім.

Тоня не винна, що розвалилася її сім’я. Вона ростила дітей, а чоловік її в цей час дивився на сторону, таке враження, що мав своє інше життя, його цікавило зовсім інше, його інтереси та лише його особисте життя.

І мало того, що він, так вже вийшло, вийшов сухим з ​​води, у нього нова сім’я і, на відміну від колишньої дружини, ні клопоту, ні турбот, крім невеликих аліментів – так він ще і матеріальні проблеми створює колишній дружині і дітям.

Ну з яких це грошей Тоня зараз може йому виплачувати частку його з квартири, коли самим ледве на життя вистачає. Працювати піде, маючи двох трирічних дітей, і буде отримувати мільйони? Смішно просто навіть думати так.

– Я свасі кажу – ну а чому він повинен піти в нікуди з однією лише валізою в руках? Я його, звичайно, теж не виправдовую, він дуже недобре вчинив, по відношенню до своєї колишньої дружини, але. Він кілька років працював, не покладаючи рук, платив кредит, повинен хоч щось за це отримати! Він, зрозумійте, теж дитина моя, як би там не було, тому я й за нього хвилююся, хочу, щоб і в нього все добре було.

Колишня сваха поклала телефон, не захотіла більше говорити, лише сказала єдине, що бажає Ірині, щоб з її дитиною вчинили так само, як Матвій вчинив з Тонею.

Але хіба Ірина не вірно сказала? Хіба її син має все віддати дружині і дітям, а сам піти з порожніми руками в нікуди?

КІНЕЦЬ.