З чоловіком у шлюбі вже 22 роки, за цей час було всяке, і зради, і сварки, і образи. Доходило навіть до образ. Я терпіла заради дітей, заспокоювала себе тим, що діти виростуть, і я зможу розлучитися і жити окремо.

Хоча за цей час неодноразово хотілося кинути все і поїхати. Але, за великим рахунком, мені й їхати то нікуди. Батьків давно немає, сестра живе в іншому місті, бачимося рідко, вона про моє сімейне життя майже нічого не знає.

Якось намагалася їй поскаржитися, поділитися своїми проблемами, але вона лише сказала, що треба терпіти, зараз багато хто так живе. Я думаю, що вона просто боялася, щоб я не приїхала до неї після розлучення, тому так і сказала, і більше за мене ніколи не питала, як я живу.

Є найкраща подруга, але в неї своїх проблем вистачає, чоловік у неї любить гуляти і через це в сім’ї теж постійні сварки, ще й дочка її розлучилася зі своїм чоловіком і тепер із двома дітьми приїхала жити до неї. І ось склалася така ситуація, що я начебто, як можу здійснити свою мрію, розлучитися і жити нарешті нормально, але ніяк не можу зважитися, а порадитися нема з ким.

Старший син поїхав навчатися до столиці, живе там у гуртожитку, приїжджати назад не планує, а цього року й молодший їде до нього і тепер я залишаюся зовсім одна із чоловіком.

Мене більше нічого не тримає, діти виросли, можна подумати про розлучення. Але у нас є будинок, який ми будували разом, трохи грошима допомогли ще мої батьки, зроблено ремонт, не так давно купили нові меблі, і мені шкода кидати своє житло та їхати до невідомості.

Ділити чоловік категорично не згоден, сказав, що він його спалить, але половину мені ніколи не віддасть, хоча будинок у рівних частинах належить нам усім. Навіть якщо діти не приїдуть сюди жити, то можна продати та поділити гроші, щоб кожен із нас міг купити собі окреме житло.

Кинути все йому і піти жити на орендовану квартиру, я теж не можу, тому що все наживали разом, але й далі так жити я вже не можу. Можна ще розлучитися і поділити будинок навпіл, але він все одно не дасть мені життя, я його добре знаю, все робитиме на зло. Що робити просто не знаю?

КІНЕЦЬ.