31 грудня Олег та Ірина прокинулися і почали відразу готуватися до святкування Нового року. Це був їхній сьомий спільний Новий рік, і вони мали заповітну традицію.

Вони писали побажання Святому Миколаю, зберігаючи їх у секреті, щоб перевірити під кінець року. Минулі бажання – нова квартира і машина – були виконані.

Але протягом 4 років поспіль їхнє бажання завести дитину залишалося нездійсненим. Незважаючи на численні візити до лікарів, успіхів не було.

Вже підготовлена дитяча кімната все ще пустувала. Поки Ірина клопотала на кухні, Олег зайнявся прикрашанням різдвяної ялинки у вільній дитячій кімнаті.

Закінчивши, він з гордістю продемонстрував свою роботу Ірині. Вона захоплювалася ялинкою, особливо, коли Олег прикрасив її гірляндами та увімкнув святкову музику.

Ближче до вечора Олег помітив зміну в поведінці Ірини – загадкову усмішку, яка натякала на якийсь секрет.

Вони вирішили провести останні години року, обдзвонюючи та надсилаючи повідомлення друзям та родичам, обмінюючись із ними новорічними привітаннями. Олег, зацікавлений потайною поведінкою Ірини, з нетерпінням чекав опівночі. Коли годинник пробив дванадцять,

Олег подарував Ірині обручки з коричневим камінням, які, як вважається, зміцнюють шлюби. Він побажав, щоб їхні мрії здійснилися наступного року.

У відповідь Ірина простягла йому папір. Це було свідчення про вагітність. Приголомшеному Олегу знадобилася мить, щоб усвідомити ситуацію.

Коли він зрозумів, що вони нарешті стануть батьками, то не зміг стримати сліз. Олег підняв Ірину та закрутив її навколо різдвяної ялинки. Їхнє найзаповітніше бажання виповнилося – і вони подякували Святому Миколаю за новорічне диво.

КІНЕЦЬ.