Ми з Оленою живемо у шлюбі вже два роки. Наш шлюб можна сміливо назвати ідеальним, якби не одне «але». У нас із дружиною зовсім різний темперамент.

Якщо я більш спокійна і розмірена людина, то Олена – справжній потік енергії. Їй завжди потрібно кудись нестись, комусь допомагати і щось робити. Не можу сказати, що це мені не подобається. Але іноді все ж таки дратує.

Краще б вона пускала свою енергію на щось важливіше. Наприклад, роботу знайшла б або благодійністю зайнялася. Думаю, коли у нас з’являться діти, вони повністю оволодіють її увагою. А поки вона займається мною і контролює кожен мій крок.

⁃ Не подобаються мені твої відрядження. Звідки мені знати, що ти там робиш, з ким спілкуєшся? Коли ти далеко від мене, я починаю панікувати! – заявила якось вона.

⁃ Олена, а чого ти панікувати починаєш? Я ж завжди на зв’язку, ми з тобою щодня по відео зідзвонюємося, коли я у від’їзді. Відносини мають будуватися насамперед на довірі, – запевняв я.

Вона кивала, підтакувала, але я чудово знав, що була не згодна. Їй мало займатися тільки своїм життям. Енергія, що кипить у ній, виплескувалась через край і поширювалася на мене.

І ось нещодавно я зібрався у чергове відрядження. Це було бізнес-стажування за кордоном. Я, як підприємець, вступив у програму, і мені випав шанс вирушити за кордон навчатися абсолютно безкоштовно. Відсутнім я повинен був бути пару тижнів.

⁃ Ну от я зовсім не збагну. Поясни, чому ти не можеш узяти мене із собою? Ти б там справами займався, а я на тебе в готелі чекала. Все одно номера там на двох буде цілком достатньо! – умовляла мене Олена.

⁃ Я тобі вже сто разів казав. У це стажування ми їдемо за бюджетні гроші. І не маємо права брати із собою родичів, інакше по шапці настукають, – терпляче пояснював я.

Насправді, це була далеко не головна причина, чому я не погоджувався на те, щоб дружина приїжджала в мої відрядження. Більше того, я навіть напевно домовився б з організаторами, і вони б погодили мені її приїзд. Справа тут в іншому.

Я не люблю, коли мені заважають працювати. Олена почала б миготіти, вічно якісь історії розповідати. А я люблю тишу та спокій, тільки вони допомагають мені зосередитися на серйозних речах.

Та й взагалі, періодична розлука чоловіка з дружиною йде лише на користь їхнім стосункам. Їду я не частіше разу на місяць. Ми встигаємо заскучити один за одним, і у відрядженні я хоч трохи морально відпочиваю від місця надто активної дружини.

І ось я поїхав на стажування. Перші кілька днів були дуже активними, нас постійно катали по різних заходах, у мене було багато ділових зустрічей. Наприкінці другого дня стажування я без сил зайшов у номер готелю і мало не закричав з переляку. На моєму ліжку сиділа … дружина!

⁃ Що ти тут робиш? – ошелешено пробелькотів я.

⁃ А ось вирішила зробити тобі сюрприз! Якщо гора не йде… як там говориться в прислів’ї? Я паспорт показала, тож мені навіть ключ від твого номера дали внизу, дозволили тут тебе дочекатися. Ти що, не радий? – здивувалася вона.

Справа була не в тому, я радий чи ні. Я був просто шокований! Чітко сказав, що робити цього не потрібно. Ненавиджу, коли не прислухаються до мене і починають сперечатися.

⁃ Я тобі казав, що тут заборонено в рамках заходу приймати гостей? – суворо сказав я.

⁃ Ну, може, вдасться домовитися… – Олена вже розуміла, що мені її витівка не подобалася.

⁃ Ну ні, ганьбити мене не потрібно. Прямо зараз куплю тобі зворотний білет. Так і бути, витрачу купу грошей через твій безглуздий вчинок. Ну, може, це стане для тебе уроком.

Олена поїхала того ж вечора, а я залишився в змішаних почуттях. Чи не надто я був суворий із дружиною? Вона ж хотіла якнайкраще, просто мене побачити. Але, з іншого боку, нехай не заважає мені заробляти гроші.

Напевно, після повернення з відрядження доведеться знайти їй роботу, щоб хоч якось зайняти та відволікти від таких вчинків.

КІНЕЦЬ.