Станіслав рано повернувся додому з відрядження, що траплялося вкрай рідко. На його подив, його зазвичай сварлива теща Марія Олександрівна тепло зустріла його і наполягла, щоб він з’їв її свіжоспечені млинці.

Відчувши недобре, Станіслав вирішив негайно побачити свою дружину Ларису. Через кілька секунд він був вражений, виявивши її в ліжку з Миколою – своїм найкращим другом. Без особливих церемоній Станіслав почав збирати свої речі з наміром піти.

Їхній син Рома, здавалося, не був здивований присутністю Миколи в їхньому домі,

що лише доводило факт його частої присутності тут. Бабуся почала переконувати Рому, що саме Микола був його справжнім батьком, але хлопчик був засмучений думкою про відхід Станіслава.

Розмірковуючи про минуле, Станіслав згадав, як зустрів Ларису у кафе, коли вона не змогла сплатити за свій рахунок. З того дня вони почали стосунки, і саме Стас познайомив її з Миколою.

У день 18-річчя Лариси Станіслав застав її та Миколу у їхній спальні. Микола вибачився і пішов, але поведінка Лариси глибоко зачепила Станіслава,

і він також покинув її. Через місяць, коли Микола залишив Ларису вагітною та поїхав до Америки, вона звернулася до Станіслава. З жалю він одружився з нею – заради дитини.

Тепер, через роки, Станіслав жалкував про це рішення. Він переїхав до іншого міста, знайшов нову роботу, а невдовзі завів сім’ю з жінкою, яку справді любив.

Рома часто приїжджав до них, і під час одного візиту розповів, що Микола все ще був пов’язаний із Ларисою, але мав іншу родину в Америці. Це одкровення лише підтвердило рішення Станіслава порвати зі своїм минулим та зосередитись на новому житті.

КІНЕЦЬ.