Ми з чоловіком одружилися, коли нам було по 25 років, закохалися з першого погляду, вирішили не зволікати.Зіграли весілля, почали жити душа в душу, чоловік просив дитину, точніше хотів хлопчика, щоб виховати з нього справжнього чоловіка.

Коли я дізналася про те, що вагітна, сильно зrаділа і не могла дочекатися, поки чоловік прийде з роботи, щоб оголосити йому цю новину.

Чоловік прийшов з роботи, втомлений і змучений, спитав, чому я така щаслива; я сказала, що в мене така новина, після якої він забуде про втому.

Ігор зрадів, сказав, що з завтрашнього дня будуватиме майданчик для дитини.

Я теж не могла повірити в наше щастя ; чоловік мені весело заявив, що чекає від мене тільки хлопчика, а я хотіла дівчинку, і для того, щоб не сваритись, вирішили, що не робитимемо УЗД.

І ось, настав день пол0гів, у мене виникли деякі ускладнення, довелося робити кесарів розтин, і який був мій подив, коли мені сказали, що у мене чотири дівчинки, я трохи свідомість не втратила.

Я не знала, як сказати про це чоловікові, думала, що він мене залишить прямо в пол0говому будинку. Коли настав день виписки, чоловік щасливий, прийшов мене зустрічати з величезним букетом троянд, я вийшла з однією дитиною.

Він узяв нашу доньку, подивився на неї і поки він милувався, підійшла медсестра сказала:- А решту дітей кому ви залишаєте? Ми не збираємось їх тримати у себе.Мій чоловік глянув на мене, подумав, що медсестра просто жартує.Я сказала, що у нас чотири доньки, але я не знала, як повідомити про цю новину.

Я думала, що чоловік розлю титься, а він сказав, що готував майданчик тільки для однієї дитини, тому треба було одразу сказати.Ми посміялися з ним і задоволені, щасливі – поїхали додому святкувати.

КІНЕЦЬ.