Я  найняла жінку, яка приходить двічі на тиждень та прибирає її трикімнатну квартиру. Я  завжди пишалася своєю домробітницею і всім її розхвалювала.

Валентина має ключі від квартири й приходить прибирати тоді, коли я на роботі. Але цього вечора я прийшла швидче і почула телефонну розмову.

– Ти навіть не можеш повірити, який туалет у неї за ці три дні, поки мене немає. А скільки повсюди сміття. Тань, я не розумію, як можна до такого запускати власну квартиру. Просто свині і все!

Тоді я була шокована від цієї телефонної розмови, адже не очікувала такого від своєї улюбленої домробітниці. Вона – одинока матір двох дітей, яка зранку до вечора працювала на роботі і в неї просто ледь вистачало часу, щоб вечерю приготувати.

А ще я не одноразово допомагала Валі, передавала речі її дітям. Мені було дуже гірко усвідомлювати це. А вона ще радила її власній матері. Але матір чітко дала зрозуміти, що поки вона має здоров’я, то буде прибирати в квартирі самостійно.

Я не знаю, що їй говорити. Просто звільню і все. Я їй плачу гроші за те, щоб вона мила мою квартиру, а не обговорювала за спиною.

Хоча, навіть не знаю. Вони всі однакові, всі люблять перемити кісточки, ніхто із задоволенням і радістю НЕ буде драїти чужу сантехніку.

КІНЕЦЬ.