Віра була вражена, коли її наречений Андрій несподівано пішов від неї до іншої жінки, заявивши, що його колишні слова про долю були лише фантазією.

Пригнічена, Віра зануриласч в себе, ігноруючи дзвінки та відвідувачів, поки до квартири не увійшла її подруга Юля.

Юля розповіла, що Андрій пішов від Віри до Маринки Бондаренко, жінки з багатої родини, та підтвердила її давні підозри щодо характеру Андрія. Юля допомогла Вірі вийти з відчаю, порадивши покинути університет

і розпочати життя наново. Наступного літа Віра вступила до медичного інституту, знайшла сили і зосередилася на навчанні, а не на романтичних відносинах.

Зрештою, вона відкрила своє серце Віктору, скромній та інтелігентній людині, і вони одружилися.

Кар’єра Віктора процвітала, але Віра наполягала на збереженні своєї незалежності та професійних навичок. Їхнє життя було наповнене розумінням та любов’ю, вони виховували сина Сергія та подумували про переїзд у

сільську місцевість. Через роки Віра зустріла у своєму відділенні пацієнта Андрія, який тепер носив прізвище своєї дружини Маринки і був нездоровий.

Незважаючи на незручну зустріч, Віра відчувала до Андрія лише відсторонену жалість, розуміючи, наскільки щасливішою вона стала з Віктором.

Вона зателефонувала Віктору, щоб висловити своє глибоке кохання та вдячність за те, що після зради Андрія її життя пішло іншим шляхом.

КІНЕЦЬ.