З Ірою ми дружили зі школи. Тоді ми мріяли про принців і справжнє кохання. Але, відразу після випускного, Іра вирішила шукати свого принца посиленими методами. Після курсів влаштувалася працювати в салон майстром чоловічих стрижок. З дівчатками на роботі у них склалися добрі стосунки, і практично відразу подруга почала змінюватися: виглядала красиво і доглянуто.

Вії, зачіска, нігті, чиста шкіра, дуже охайний макіяж … Навіть губи собі збільшила. На неї звертали увагу хлопці, але вона шукала собі заможного кавалера. І дуже швидко знайшла. Правда, він був одружений, але утримував її дуже гідно.

Після свого першого «спонсора», Іра знайшла собі «татового синочка». Вони ганяли на гарній машині по місту і літали відпочивати за кордон. Але, як невістка, Іра не розглядалася. Синочок був відправлений на навчання до престижного вузу Англії, а Ірі сказали «на вихід». Хоча, здається, вона не сильно переживала і швидко знайшла собі чергового коханого.

Моє життя не відрізнялася такою екзотичністю. Вступила до інституту, потім влаштувалася на роботу. Познайомилася з простим хлопцем – тренером в місцевому басейні, куди я ходила кілька раз в тиждень. Через рік вийшла заміж.

Андрій (так звуть мого чоловіка) дивувався підприємливості та вольовим якостям Іри. Але, щодо зовнішнього вигляду, частіше багатозначно знизував плечима і говорив, що я у нього все одно краще. Іра ж хвалила спортивну фігуру Андрійка, але підколювала щодо малих заробітків. В принципі, вони добре ладнали, і я була цим задоволена.

Коли виявилося, що я вагітна, чоловік з подругою просто пилинки стали з мене здувати. Хтось прибирав, щоб я не нахилялася. Хтось допомагав з покупками. Словом, все було просто чудово.

На черговому візиті до лікаря, було вирішено, що мені варто вже їхати в пологовий будинок для підготовки. А потім мені будуть стимулювати народження малюка, якщо не почнеться. Від цієї новини Андрія охопила паніка. У нього реально тремтіли руки, підкошувалися ноги. Він нічого не міг збагнути. Іра допомогла мені з усім, з’їздила за моїми речами, купила продукти.

Все вийшло навіть краще, ніж очікували медики. Лежала я не довго. Мінімальна стимуляція викликала повноцінний процес. Синочок народився швидко і добре. Та й я себе відчувала відмінно. Всім подзвонила, що вже в звичайній палаті. Правда, мене здивувала реакція моїх близьких. Іра взагалі не прийшла, а лише привітала по телефону. А чоловік прийшов тільки до вечора, якийсь напружений. Сказав, що просто втомився.

Чесно кажучи, я подумала, що Іра кудись знову встряла, і мене не хочуть засмучувати. Стала випитувати у Андрія, чи не трапилося чого. Але, він сказав, що нічого не сталося. Просто справ у всіх багато. Гаразд. Але, в день виписки подруги теж не було. Навіть батьки мої здивувалися. Трубку вона не брала. Чоловік сказав, що вона поїхала з міста. Можливо, з новим кавалером. Я навіть трохи засмутилася. Сказала коханому, що неодмінно треба взяти її хресною мамою. Він тільки плечима знизав.

Причина такої дивної поведінки близьких людей відкрилася швидко. Виявляється, подруга зібрала мене в пологовий будинок, а сама залізла до чоловіка в ліжко. Андрій мені сам в усьому зізнався. Сказав, що просто не розумів від нервів, а потім неймовірно каявся. На колінах збирається просити вибачення і благає не йти. Я не могла в це повірити! Добре, якщо чоловік піддався швидкоплинному захопленню, чому на це пішла Іра? Якщо для двох це було хвилиною слабкості, чому вони не зробили вигляд, що нічого не сталося?

Виявляється, для Ірини це не було боротьбою зі стресом! Виявляється, вона закохалася в мого чоловіка вже давно. Заздрила, що у мене буде повноцінна сім’я, а вона потрібна лише як коханка. Прямо по телефону заявила, що ми зараз погано підходимо один одному: я розповніла за вагітність, а він вигладить просто чудово. І з нею вони виглядають в парі набагато краще.

Напевно, правильно було б накричати на неї, але я не вірила своїм вухам. Мені здавалося, що зараз хтось вийде з кухні. Скаже, що нас всіх знімає прихована камера. Тому, після її слів, я просто стала сміятися і запропонувала забрати Андрія, якщо він піде. Почалися нічні дзвінки. Чоловік неодноразово кричав на Ірину, заблокував її номер. Вона дзвонила з інших телефонів і поливала мене брудом, просила, щоб він переїхав до неї.

Як мені потім розповіли, Андрія це все так дістало, що він прийшов до неї в салон і влаштував скандал. Назвав її «нікому не потрібною підстилкою» і зажадав залишити його і його сім’ю в спокої.

З одного боку, він має рацію в прагненні поставити крапку в цьому непорозумінні. Але, з іншого, розумію, що його вина в тому, що трапилося теж є. І це сильно мене гнітить. Більш того, ловлю себе на думці, що відчуваю до нього огиду, коли він намагається цілувати і обіймати мене. Про щось більше поки навіть мови не може бути. Навіть не знаю, що мені вдіяти: зберігати сім’ю і постаратися пробачити чи плюнути на все і піти?

КІНЕЦЬ.