Наближався ювілейний день народження Олексія. Таня готувалася до нього заздалегідь, перше свято у їхній родині після весілля. Осоромитися перед родичами чоловіка не хотілося. Гостей мало бути не багато: батьки з двох сторін, сестра Олексія з чоловіком та дітьми 6 та 9 років. Друзів Олексій практично не мав, а колегам він просто влаштує фуршет в офісі.

Таня дізналася у чоловіка переваги родичів, за два дні до урочистостей вони склали меню та закупили продукти.

Стіл вийшов на славу. Таня оглянула все і залишилася задоволеною. Все було красиво та смачно, у цьому вона була впевнена.

– Таню, все добре. Ти ж у мене просто розумниця. Я вже такий голодний, а так пахне. Не знаю, як я ще півгодини витримаю. Бутерброд з’їм?

– З’їж. Я теж з’їм.

За півгодини батьки вже сиділи за столом і мирно розмовляли. Не було сім’ї сестри. Усі чекали на них. Минуло півгодини, вони навіть не подзвонили. Вирішили розпочинати без них.

Усі хвалили молоду господиню та захоплювалися її кулінарними здібностями. Сімейство сестри з’явилося ще через півгодини.

– Ой, а ви вже почали. Як же так? Якщо запрошуєте, то треба чекати.

– Дочко, про що ти говориш. Ви запізнилися на цілу годину. – Втрутилася свекруха Тані. – Приєднуйтесь швидше. Все дуже смачно.

– Це ми ще подивимось. А це що? Бутерброди із рибою? Діти, не чіпайте, раптом риба не свіжа.

– Олено, припини. – Знову сказала її мати.

– Мамо, я дбаю про дітей. Мені краще знати, що їм не можна. І салат цей не чіпайте! Які там у тебе гриби, Таня, я кого питаю?

– Обсмажені печериці.

– Точно? Не самі збирали у селі.

– Сестричка, перестань. Звідки у нас сільські гриби?

– Може, ви на ринку купили! А нарізка у вас дешева. Мої діти такої ковбаски не їдять. Гаряче коли буде, дітям вже можна подати. А то їм тут нема чого їсти. І сік їм свіжовичавлений приготуй.

– Сік на столі.

– А що, соковижималки у вас немає?

– Ні. Гаряче ще в духовці. Відразу всім! За десять хвилин буде готове. – Якомога спокійніше сказала Таня.

– А ти щось погано підготувалася. Ми чекали більшого.

Олена протягом вечора знаходила до чого причепитися. Усі її слова були саме для Тані та Олексія. Мати намагалася заспокоїти її, але в неї нічого не виходило. Олена намагалася виставити Таню у поганому світлі перед своїм братом, але той на її слова не звертав уваги. У чоловіків був окремий діалог, вони вже збиралися разом на рибалку.

– М’ясо сухе.

– Неправда, м’ясо дуже смачне. – Раптом заперечив їй чоловік.

– Багато ти розумієш. Якщо я сказала сухе – значить сухе. Діти ви будете торт? Сподіваюся, він є в холодильнику! І термін подивися.

– Торт є. Таня сама його пекла. А ще різні тістечка.

– О Боже! Ти хоч нас на той світ не зведеш своєю випічкою?

– Переживаєш? Ну, тоді нам більше дістанеться. – сказала Таня, їй набридло вислуховувати сестру чоловіка. – Діти, ви мені повинні допомогти.

Таня звільнила місце. Чай готовий, солодощі на столі, в центрі торт. Іменинник задув свічки під гучні вигуки.

Олена намагалася знову щось говорити, але щоразу як вона починала, хтось говорив тост, потім ще один, і ще один. Все було для того, щоби не чути Олену.

Усі почали розходитися додому. Діти отримали свої гостинці: пакет солодощів і тістечка. Нова родичка їм дуже сподобалася.

***

– Таня, ти така молодець. Все смачно, гарно. Мама просто у захваті. Вона сказала, що мені пощастило.

– Правда?

– Правда. А тато сказав, що ти краще готуєш, ніж мати.

– Тільки ось твоя сестра так не рахує.

– Та ти не звертай уваги на неї. Вона завжди така. Сама нічого не вміє, а вся така з себе, будує всезнаючу. А дітям все дуже сподобалося, вони сказали, що ти класна. І розвагу їм придумала, бо вони вже занудьгували.

КІНЕЦЬ.