Надія Анатоліївна висловлювала несхвалення своєму чоловікові Миколі Петровичу щодо вибору їх сином Сергієм дівчини – Тетяни – яку вона вважала оманливо скромною та ніжною.

Але Микола, який звик до критичного характеру своєї дружини, парирував її зауваження, нагадавши їй про минулі конфлікти, включаючи інцидент за участю його матері.

Незважаючи на заяви Надії про те, що вона ідеальна дружина і мати, Микола жартома чекав, що карма незабаром наздожене її. Надія, анітрохи не зніяковівши, планувала утвердити своє панування над Тетяною.

Сергій, знаючи про непростий характер своєї матері, здавалося, упокорився з потенційними труднощами, з якими може зіткнутися Тетяна.

Після весілля пара вирішила жити в затишній квартирі-студії Тетяни, яку вона купила на гроші свого діда, маючи намір у майбутньому разом придбати квартиру побільше. Незадоволення Надії було очевидним, коли вона запропонувала молодій парі натомість пожити з ними.

Але Тетяна тактовно відмовилася, припустивши, що для загального спокою краще жити окремо. Візити Надії у квартиру сина були відзначені її зростаючим невдоволенням, і спробами причепитися до Тетяни, яка щоразу вміло обходила критичні зауваження своєї свекрухи.

Незабаром Надія почала скаржитися Миколі на незворушний характер Тетяни і на те, що вона, здавалося б, перевершувала її в домашніх справах, включаючи приготування їжі та прибирання.

Якось молода пара запланувала відпустку, і Микола запропонував своїй матері переїхати до Сергія та Тетяни, сподіваючись, що вона зможе вивести з

рівноваги спокійну невістку. Однак Надія не хотіла залучати до цього свою свекруху, з якою у неї завжди були натягнуті стосунки. Коли молодята повернулися з відпустки, Надія та Микола відвідали їх, але виявили, що мати Миколи вже там. Надія була приголомшена, побачивши, що її свекруха та Тетяна чудово ладнають.

Цей досвід спонукав Надію змінитись. Вона визнала свої недосконалості та необхідність подолати розрив між ролями свекрухи та невістки.

Того ж вечора вона виявила бажання покращити свої стосунки з матір’ю Миколи та створити більш спокійну та гармонійну сімейну динаміку. Наступного року жінки сім’ї відпочивали разом, а народження сина – онука та правнука в одній особі – ще більше зміцнило їхній зв’язок.

КІНЕЦЬ.