Маша та Андрій були разом уже три роки, їхні стосунки здавалися міцними та щасливими. Однак мати Маші, Ірина, все ще не могла прийняти Андрія у сім’ю.

Вона переконувала Машу, що вона гідна когось більш заможного та успішного. “Маша, ти маєш зрозуміти, ти можеш знайти когось краще.

Андрій не підходить тобі,” – говорила Ірина, щоразу, коли піднімалася тема Андрія. Маша почувала себе розгубленою. Вона справді любила Андрія, який був добрим, дбайливим та підтримував її у всьому. “Мамо, я люблю Андрія.

Він для мене багато означає,” – намагалася заперечити Маша, але Ірина була непохитна. Якось Маша вирішила, що настав час вирішити цю ситуацію.

Вона влаштувала вечерю, щоб Ірина та Андрій могли поговорити та зрозуміти один одного. “Ірино, я знаю, що ви хочете для Маші тільки кращого.

Я люблю вашу дочку і готовий робити все, щоб вона була щаслива”, – почав Андрій, коли вони зібралися за столом. Ірина, хоч і була скептично налаштована, не могла не визнати щирості у словах Андрія.

“Я просто хочу бути впевненою, що моя дочка у надійних руках”, – зізналася Ірина, нарешті, дозволяючи собі слухати Андрія. “Я обіцяю піклуватися про неї. Я не можу зараз запропонувати розкішне життя,

але я можу обіцяти любов і підтримку”, – сказав Андрій, щиро дивлячись на Ірину. Цей вечір став поворотним моментом у стосунках між Іриною та Андрієм.

Вона зрозуміла, що щира любов і взаєморозуміння стоять набагато вище за матеріальні цінності.

Згодом Ірина прийняла Андрія – і їхні стосунки перетворилися на теплу дружбу. Маша була щаслива бачити, як її сім’я стала ще міцнішою завдяки розумінню та любові.

КІНЕЦЬ.