Я вже давно помітила, що моя мама дуже змінилася. Останнім часом вона зовсім не цікавиться онуками, і це на неї було зовсім не схоже.

Справа в тому, що після того, як я розлучилася з чоловіком, і залишилася сама з двома дітьми-школярами, першою, хто прийшов мені на допомогу, була моя мама.

Вона ще працювала, але не на повний робочий день, тому без проблем забирала дітей зі школи і робила з ними уроки. Також, коли я поверталася з роботи додому, мене чекала смачна вечеря.

Звичайно, я була мамі дуже вдячна за її допомогу, і не раз я їй про це казала, тому я не розуміла, за що мама на мене образилася, і чому її поведінка так змінилася.

Я їй телефонувала, але вона або не брала слухавку, або сухо відповідала, що у неї багато справ, і зараз вона не має часу, щоб поговорити зі мною.

Мама моя давно живе сама, мого батька не стало ще коли я в школі вчилася, і відтоді мама залишилася одна.

Я вийшла заміж, і теж стала жити окремо, навіть після розлучення я не хотіла повертатися до мами, бо вже звикла жити своїм життям, та й двоє малих дітей точно спричинили б у її квартирі багато галасу.

Нам краще було, коли мама до нас приходила, робила, що треба, а потім йшла собі додому, де в спокої проводила вечори.

Та нещодавно я дізналася, що мама моя проводить вечори не на самоті. У неї з’явився чоловік, і через це вона зникла з нашого життя.

Про це я дізналася випадково, бо побачила свою маму в продуктовому магазині. Вона була не одна, а в супроводі імпозантного чоловіка.

Від несподіванки я розгубилася, і вирішила, що не буду підходити до неї. Стала збоку, почала спостерігати. Вони виглядали як пара, і тут, нарешті, до мене дійшло – у моєї мами з’явився чоловік.

Вони купили продукти, і поспішили вийти з магазину, а я, ошелешена, теж купила те, за чим прийшла, і теж попрямувала додому.

Зранку я написала мамі повідомлення, що нам треба зустрітися. Вона відписала мені ближче до обіду. Сказала, що прийде ввечері до нас, але не одна, мовляв, сюрприз буде.

Після вчорашнього я здогадалася відразу, про який сюрприз йде мова, тому почала готуватися.

Накрила стіл, і стала чекати гостей. Як я і очікувала, мама прийшла не одна, а з чоловіком, якого я бачила в магазині.

Ми познайомилися, я запросила гостей до столу. Чоловіка звати Валерій, він мені дуже сподобався. Я бачила, як мама на нього дивиться, і розуміла, що це у неї серйозно.

Коли ми залишилися на кухні двоє робити чай, я запитала маму, чому вона мені не сказала, що у неї відбувається.

– Я боялася, що ти засудиш мене, – мама опустила очі.

– Та ти що, як ти могла подумати таке? – обійняла я маму. – Навпаки, я дуже радію за тебе, бо ти, як ніхто, заслуговуєш на щастя.

Зрештою, саме кохання та турбота роблять сім’ю сильною та щасливою. Я за свою маму дуже рада, нехай у неї все буде добре.

КІНЕЦЬ.