Сестра чоловіка перевершила всі мої уявлення про нахабство. Вона приходила до нашої квартири, поки ми були на роботі, брала те, що вважала за потрібне, і йшла. Звичайно, все це робилося потай. Ми навіть подумати не могли про те, що вона так може чинити. Та я мало не збожеволіла, ми трохи з чоловіком не розлучилися, поки все з’ясувалося.

У чоловіка є молодша сестра Ганна. У нас різниця у п’ять років. Нам із чоловіком зараз по двадцять шість років. Аня теж вискочила заміж і навіть встигла народити дитину. Ми ж із чоловіком поки що вирішили не поспішати з цим. Ми тільки недавно виплатили іпотеку, витративши на це купу сил і нервів, тому хочеться якийсь час пожити для себе.

Ганна вискочила заміж рік тому. Її чоловік трохи молодший за нас, йому близько двадцяти п’яти років. Десь працює, непогано отримує, але цих грошей зазвичай не вистачає, тож постійно молода сім’я у пошуках грошей.

Іноді допомагають свекри, іноді батьки чоловіка. До нас Аня теж підкочувала з питанням фінансів, але для закриття іпотеки ми вивернулися навиворіт, а зараз тільки-но почали жити нормально, не затягуючи пояса. Тому на прохання Ані відповідали відмовою.

До того ж сестрі чоловіка потрібно повчитися жити за коштами, але вона не хоче. Враховуючи, що живуть вони у своїй квартирі, яку їм надали батьки чоловіка, її чоловік працює і щось отримує, плюс постійна допомога батьків з обох боків, родина явно не голодує.

Звичайно, про мільйони не йдеться, але для нормального життя грошей цілком вистачить. Але Ані завжди хочеться, щоб все було за вищим розрядом – телефон, розумний годинник, одяг, речі для дитини. Голос розуму вона чути відмовляється, тож спочатку за тиждень витратить купу грошей на якусь нісенітницю, а потім плачеться, що грошей не вистачає на потрібне. Ми з чоловіком намагалися зайвий раз із його сестрою не спілкуватися, щоб не вислуховувати, як важко їй живеться.

Кілька місяців тому у нас у квартирі стали відбуватися дивні речі. Приходячи з роботи я помітила, що деякі речі лежать не там, де я їх зазвичай залишаю. До того ж у мене стали дуже швидко закінчуватися парфуми, креми. Нові колготки танули з космічною швидкістю, я не змогла знайти кілька нових комплектів білизни.

Спочатку я думала, що просто я чи чоловік кудись переставляємо речі машинально, а креми та парфуми витрачаються як завжди, це мені просто так здається.

З речами ж – ну, прибрала кудись. Або, може, вже використала, а сама не звернула увагу, що взяла нові. Коли голова забита іншими думками, можна й не таке пропустити. Але потім пропало моє кільце зі смарагдом.

Чоловік вважав, що я просто кудись його прибрала та забула, або воно кудись закотилося, а ми не помітили. Але я точно пам’ятала, куди востаннє його одягала, і як потім повертала в скриньку.

У мене голова йшла кругом. Чоловік так завзято наполягав, що мені все здається, що я запідозрила його у зраді. Мовляв, водить подружку, яка користується моїми речами, а тепер її покриває. Ми мало не розлучилися навіть через це.

Вихід запропонував чоловік – проста установка камер у квартирі, які виводять картинку на телефон чи комп’ютер. Мовляв, сама зможеш побачити, що вдома відбувається. І я побачила те, чого не чекала. А саме сестру чоловіка, яка одного прекрасного дня по-господарськи прийшла до нас у будинок.

Я в ступорі спостерігала, як вона поклала дитину на диван, а сама почала лазити в холодильник, залізла в мою косметичку, в тумбочці покопалася. Хвилин тридцять лазила по квартирі, ніс скрізь сунула, потім забрала дещо з їжі, відклала собі крем, набризкалася моїми духами та пішла, забравши дитину.

Чоловік був у такому ж шоку, коли ввечері я йому все розповіла та показала. Виявилося, не загубила Ганна наші ключі, як казала нам. Ми їй колись давали їх, коли виїжджали на тиждень, щоб вона квіти поливала і взагалі, про всяк випадок. Але вона їх нам не повернула, сказала, що загубила.

Чоловік пропонував спіймати її на місці злочину, але я не бачила в цьому сенсу. Ми ж знаємо правду. Вирішила поїхати до неї, щоб забрати ключі та розібратися, що це було.

Аня спочатку намагалася відпиратися, робити круглі очі та говорити, що ми маримо, але потім зізналася, що іноді до нас приходила.

– Так, я брала у вас іноді їжу, косметику, духи твої брала, деякі речи. Не останнє ж забирала! Ви могли б і самі здогадатися, що молода сім’я потребує допомоги. У мене тільки чоловік працює, у нас маленька дитина, грошей ні на що не вистачає! Я у вас по-доброму просила, ви мені не допомогли. Що мені лишалося робити? – заявила Аня.

Вона нас фактично обкрадала, а ми ще в цьому винні? Прям залишили її у безвихідному становищі, де без чужої косметики та парфумів їй не вижити.

Чоловік сказав сестрі, що не звертатиметься до поліції тільки тому, що у неї маленька дитина. Інакше здав би її. І я з ним згодна. До речі, з приводу обручки Аня так і не зізналася. Або вже здала кудись або насправді не брала, але я в це вже не вірю.

Ключ ми в неї забрали, але замок про всяк випадок змінили. А камера нехай висить, виявилося, що то дуже корисна штука.

КІНЕЦЬ.