Я підійшла – рідня все-таки. А вона відразу як би виправдовується:

– Ой, Людмило! А я ось на хвилинку забігла, чашечку кави випити. Погода сьогодні якась похмура, в сон хилить. І ось однокурсника свого зустріла. До речі, познайомтеся. Це Олег. Олег, а це моя зовиця, сестра чоловіка, Людмила. Люд, вип’єш з нами чашечку?

– Ні, ні, Жанночко, – відмовилася я відразу.

– Не до кави мені. Я поспішаю. У мене часу зовсім немає. Всього хорошого Вам. Ігорю привіт передавай.

І пішла я на третій поверх. Піднялася, за колону сховалася і спостерігаю звідти – що далі будуть робити. Вони посиділи за столиком ще хвилини дві-три, усміхнулася один одному, встали і пішли до ескалатора.

Вниз поїхали. Я – за ними. Вони до машини. Я думала, проводить він її до машини, і розпрощаються. Але помилялася я в своїх припущеннях – не розлучилися. Сіли в її машину.

Я теж швиденько в свою стрибнула і за ними, з уваги їх не випускаю. Їду на відстані видимості. Вони, я відразу зрозуміла, в бік набережної їдуть, там зараз безлюдно і паркувальних місць багато. І ось приїхали. Вона машинку припаркувала в дальньому кутку. Дивлюся, вийшли з машини. Подумала я, що прогулятися вони хочуть. Але, не тут-то було – голубки, воркуя, пересіли на заднє сидіння.

Я, звичайно ж, ще в торговому центрі початку їх на камеру фіксувати, і зараз зняла, як вони на заднє сидіння пересіли, але вирішила, що цього мало. Це не доказ. Коротше, вийшла я зі своєї машини і, крадучись, стала наближатися до них.

Підійшла близько – метра на три, і зупинилася, далі боюся, раптом вони мене помітять. Стою, не знаю, що далі робити, а задок у «Kia» невістки так і смикається, так і смикається. Це однокурсник, мабуть, робить «прості рухи».

Я камеру знову включила, постояла хвилину, записала це смикання на телефон і пішла назад. Доказів достатньо. Шкода, звичайно, що у машини заднє скло тоновані, можна було і детальніше картинку зняти, але що поробиш. Думаю, і так все буде зрозуміло братику моєму. Тут кожен дурень без слів зрозуміє, що відбувається, ніж пасажири на задньому сидінні.

Ігор, мій брат, хороший мужик, правильний, але не щастить йому на жінок. З першою дружиною Ларисою прожив п’ять років і розійшовся. Зраджувала йому.

Сплуталася з чоловіком своєї подруги і розбила дві сім’ї. Брат після розлучення дуже довго переживав, не міг забути Лариску і тому дванадцять років не одружувався.

Йому зараз сорок років, він на п’ять років молодший за мене, і у нього тільки-тільки почало складатися сімейне життя. Він зустрів цю Жанну і полюбив. Вона йому запудрити мізки повністю. Звичайно, молода, красива, язик підвішений, на двадцять років молодша – як в таку сорокарічному не закохатися. До того ж, зараз мужикам з положенням і грошима модно одружуватися з молодими.

Я, коли вперше побачила цю Жанну, відразу зрозуміла – не пара, не по собі сук зарубав братик. Видно неозброєним оком, що не любить вона його. Не він їй потрібен, а його гроші.

Він віце-президент акціонерного товариства, а вона всього лише студентка. Яка вони пара? До весілля і я, і мама з татом відмовляли Ігоря. Говорили йому, навіщо вона тобі така молода, вона ж буде зраджувати, у вас же зовсім різні погляди на життя.

Просили його почекати, краще пізнати дівчину, пожити з нею цивільним шлюбом. Навіщо відразу одружитися? Але він на своєму наполіг – нікого не послухав, одружився.

Сказав, що вже не хлопчисько який-небудь, щоб жити з дівчиною цивільним шлюбом, статус і вік не дозволяють так жити. Ось тепер нехай і переконається в тому, що не мав рації. Я вже переконалася.

Сиджу і думаю, а що тепер робити з цим відеозаписом. Якщо прийти до Ігоря і показати, що тоді буде? Він же зненавидить мене. І невідомо, як відреагує, другу зраду може зовсім не перенести.

Сорок років, кажуть, дуже критичний вік у чоловіків. Може інфаркт статися. Згублю брата по своїй дурості і буду потім звинувачувати себе. Може, батькам розповісти про все, порадитися? Ні не правильно.

У тата серце слабке, дізнається – хвилюватися буде за сина, може в лікарню потрапити. Кому від цього легше буде? Не потрібно батькам говорити, і Ігорю не скажу. Сама заварила кашу, сама і розсьорбувати стану. Поговорю з цією зрадницею віч-на-віч. Поясню популярно, хто вона тепер: вільна дівчина чи дружина. А якщо не зрозуміє, тоді доведеться все розповісти. Не хочу, щоб роги у мого єдиного брата росли. Ага, он виходять – Натішившись. Зараз домовимося.

КІНЕЦЬ.