Теща активно готувалася до свого ювілею: обирала місце для проведення свята, складала список гостей.

-О ні, який жах! – вигукнула вона.

-Мамо, що трапилося?

– Запитала дружина.

-Я зовсім забула про вбрання, мені потрібна нова сукня для мого ювілею.

Тільки зайвих грошей на нього вже немає, – поскаржилася теща.

-Про це не турбуйся, Влад про все подбає, так?

– Запитала дружина, подивившись на мене.

Я був не в захваті від того, що на мене скинули відповідальність.

І чому я взагалі маю витрачати свої гроші на її сукню?

Я сподівався, що вона не спустошить мій гаманець, але мій страх перетворився на реальність.

Теща обрала найдорожчу сукню, яка була в магазині.

-Поліна Андріївна, можливо ви подивіться собі варіант дешевше? – прямо спитав я.

-Ти Хочеш сказати, що тобі шкода десяти тисяч на улюблену тещу? обурилася вона.

-Мені не шкода, просто це найдорожча сукня в магазині, даруйте звичайно, але я не мільйонер, – сказав я.

Зять, я прощаю тебе за те, що ти не мільйонер, але це плаття ми купуємо, – спокійно сказала теща.

Довелося купувати їй цю сукню, але на цьому витрати не скінчилися.

Теща раптом усвідомила, що в неї немає аксесуарів і підборів під нове вбрання.

Тепер мені залишається сподіватися на те, що всі витрачені на тещу гроші повернуться мені від Всесвіту в триразовому розмірі.

КІНЕЦЬ.