У нас була чудова весільна церемонія, на якій обидві сім’ї зблизилися одна з одною. Але через рік трапилося те, що перекреслило всі мої уявлення про спорідненість.
Я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, Вовою, за рік до того, як ми одружилися. Він підкорив мене своїм чарівним залицянням, яке включало лестощі і увагу не тільки до мене, але і до моєї матері.
Коли Вова зробив пропозицію, я без вагань погодилася. Наші сім’ї добре ладнали під час підготовки до весілля, і сама церемонія була радісною подією для всіх.
Мої батьки вручили нам ключі від квартири як весільний подарунок, що стало втіленням мрії, оскільки ми з Вовою обговорювали можливість отримання іпотеки. Живучи разом, я насолоджувалася спокійним домашнім життям.
Наші з Вовою відносини, які все ще перебувають у зародковому стані, означали, що ми постійно
дізнавалися один про одного про багато нового. Ми запланували невелике святкування своєї першої річниці на відкритому повітрі з близькими родичами та друзями, маючи намір зробити його простим та приємним.
Святкування розпочалося добре: усі брали участь у веселих заходах та повністю насолоджувалися обстановкою. Однак у міру того, як вечір просувався і напої лилися рікою, виникла напруженість.
Між тіткою мого чоловіка і моєю матір’ю спалахнула суперечка, яка переросла в гучну сварку. Вова, намагаючись втрутитися, випадково вдарив свою тітку, коли вона поверталася, що призвело до подальшого хаосу. Посипалися звинувачення: свекруха звинуватила мене в тому,
що я налаштувала її сина проти його родини. У розпал метушні моя мама запропонувала нам поїхати, і я погодилася, сподіваючись, що Вова приєднається до нас.
Однак він був надто втягнутий у конфлікт. Наступного ранку, все ще не оговтавшись від нічних подій, я зателефонувала Вові.
Він одразу висловив сумніви щодо нашого шлюбу, залишивши мене в стані невпевненості. Тепер мені залишається лише чекати, розмірковуючи про мовчазну образу, яка зріла в наших сім’ях лише для того, щоб катастрофічно прорватися назовні.
КІНЕЦЬ.